Розділ 5. Майже нічого не доведеться робити

Увечері того ж дня Васильков пакував валізу в дорогу. Зворотні квитки до Одеси він уже придбав. Шкода тільки, що як слід подивитися країну так і не вдалося. Але Федір відчував: якщо не поїде зараз, його неодмінно втягнуть у якусь нову історію.

У двері постукали.

Васильков відчинив і побачив на порозі Альвареса.

— Добрий вечір, Федоре. Я прийшов подякувати вам за чудово виконану роботу, — оголосив він. — І приніс ваш гонорар.

Федір запросив гостя до кімнати й приготував по чашці кави.

— Послухайте, Федоре, — почав Педро. — Ви ж так і не побачили Іспанії. А в нас тут стільки визначних місць! Щороку до Іспанії приїжджають мільйони туристів. Я хочу показати вам усе це, поводити вас по ресторанах. Вам обов'язково треба скуштувати справжню іспанську національну кухню.

Васильков уважно слухав співрозмовника, але в душі почали закрадатися недобрі підозри.

— Педро, ви знайшли тореадора? — стривожено запитав він.

— Я найняв нового. Хороший хлопець, упорається, — відповів Альварес. — То що, Федоре, приймаєте мою пропозицію й залишитеся тут ще на кілька днів?

— Не викручуйтеся, Педро. Вам від мене точно щось потрібно, — прямо висловив свої підозри Васильков. — Інакше навіщо вам раптом умовляти мене залишитися?

— Та що ви! Я щиро хочу познайомити вас з Іспанією, — запевняв його Альварес. — Хоча, зізнаюся... Є одна зовсім маленька послуга, про яку я хотів би вас попросити.

— Знову хочете втягнути мене в якісь неприємності? — прямо запитав Федір.

— Федоре, ви ж самі обрали професію, яка складається майже з одних лише неприємностей, — цілком справедливо зауважив Педро. — Розумієте, хоча тепер у нас є тореадор, наступна корида все одно під загрозою. Проти нас виступило товариство захисту тварин. Вони вимагають заборонити вистави, бо бики під час кориди зазнають каліцтв. Доля нашого національного видовища опинилася під загрозою. Саме тому я й прошу вас про допомогу.

— Але чим я можу вам допомогти? — здивувався Васильков.

— Не хвилюйтеся, я все продумав, — продовжив Альварес. — Вам майже нічого не доведеться робити. А натомість я заплачу дуже щедрий гонорар.

Васильков чудово розумів, що його знову намагаються втягнути в якусь неприємну історію.

Втім, Альварес теж мав рацію. Професія вирішувача проблем майже завжди означає наявність... самих проблем. Якби люди могли самостійно розв'язувати всі свої труднощі, у нього просто не було б клієнтів.

Зате нудьгувати в такій роботі точно не доводиться.

Федір сидів на самоті на глядацькій лаві й дивився на арену, де ще вчора йому самому довелося виступати. По арені походжав Альварес і викладав свій план.

— Тепер ми не можемо випустити на арену бика, — продовжив він. — Нам заборонили це робити. У нас є тореадор, але немає бика. А без бика корида просто неможлива, розумієте? І тоді я вирішив: бика треба замінити його двійником!

Васильков мимоволі всміхнувся. Ідея видалася йому кумедною.

— І хто ж буде двійником бика? — поцікавився він.

— Ви, Федоре, ви! — загадково промовив Педро.

Почувши це, Васильков мало не впав зі лави.

— Ну... не лише ви. І я теж. Ми з вами разом, — швидко виправився Альварес. — Ми заліземо в шкуру бика й удаватимемо його.

— Ви що, хочете обдурити кілька тисяч глядачів, підсунувши їм опудало замість справжнього бика? — здивувався Федір.

— Саме так, — просто відповів Педро. — Розумієте, ми в шкурі поводитимемося як справжній бик, і ніхто навіть не запідозрить підміни.

— Педро, ви шахрай і пройдисвіт, — похитав головою Васильков.

— Так, ви вже мені це казали, — охоче погодився той. — То ви згодні?

— Про це не може бути й мови! — обурився Федір. — Тореадор штрикатиме в нас шпагою, а ми, поранені, мукатимемо й буцатимемося?

— Шпагою?.. Оце якраз я й не продумав... — задумливо промовив Альварес.