Розділ 3. Домовленість

Васильков насилу стягував із себе наскрізь просякнутий потом костюм тореадора. Поряд невгамовно кружляв Педро Альварес.

— Це приголомшливий успіх, Федоре! — захоплено вигукував він. — Такої неймовірної кориди ми ще ніколи не бачили! Я готовий укласти з вами довгостроковий контракт. Ви саме та людина, яка нам потрібна!

— Ви хоч розумієте, що ледь не вбили мене?! — обурено вигукнув Федір. — Якби я знав, що ви мені приготували, то ніколи б не погодився. Я хочу отримати свої гроші й вилетіти додому найближчим рейсом!

— Якщо справа лише в грошах, ми готові заплатити вам багато. Дуже багато! — не вгавав Педро. — Успіх, слава, любов шанувальників, гроші — усе це буде вашим. І все це — лише за один маленький підпис під контрактом.

— Жодного контракту не буде! — різко урвав його Васильков. — І ще раз запитую: де мій гонорар?

— Якщо пам'ятаєте нашу розмову перед виставою, ми домовилися, що ви знайдете зниклого тореадора, — незворушно відповів Альварес. — Лише після цього я виплачу вам гроші.

— Ми ні про що з вами не домовлялися! — обурився Федір. — Ви шахрай і пройдисвіт! Просто взяли й виштовхали мене на розлюченого бика!

— Але ж ви блискуче впоралися з цим завданням, — нахабно підлещувався іспанець. — І коли вже пів справи зроблено, навіщо кидати її на півдорозі? Просто знайдіть нам зниклого тореадора — і все! Для вас це, я впевнений, надзвичайно проста справа.

— А чому б вам не найняти детектива? — запитав Васильков, потроху заспокоюючись.

— Усі детективи зараз зайняті, — відповів Альварес. — А наступна корида вже за три дні. Чи, може, ви знову хочете вийти на арену?

Звісно, жодного бажання ще раз гратися зі смертю у Федора не було.

— Гаразд, — неохоче погодився він. — Я знайду вам вашого тореадора. Але після цього ви нарешті дасте мені спокій, і я полечу додому.

— Даю слово! — охоче запевнив Педро.