ОПОВІДАННЯ "НАШ РЯТІВНИК" Розділ 14. Дуже хороші новини

Зранку в поліцейському відділку кипіла робота. Усі співробітники снували туди-сюди, зайняті своїми справами. Поліцейські легко впізнавали вчорашніх незвичайних відвідувачів, усміхалися, віталися і навіть цікавилися самопочуттям Бурьонки.

Полковник Понімаєв перебував у чудовому настрої. Він задоволено наспівував собі під ніс якусь веселу пісеньку про бандитів.

— О, добрий день, друзі! Проходьте, сідайте, — привітав він їх. — А в мене для вас є дуже хороші новини.

— Невже? — недовірливо перепитав Ігор. За останню добу він уже встиг відвикнути від хороших новин.

— Так, так! Прекрасні новини, — підтвердив полковник. — Ми знімаємо з вашої Бурьонки підозру в пограбуванні банку.

— Ось як? А звідки ж тоді взялися гроші? — поцікавився Васильков.

— Річ у тім, що банк справді пограбували, — почав пояснювати Понімаєв. — Поки ви обідали, двоє злочинців у масках викрали ваш автомобіль, потім увірвалися до банку і винесли звідти гроші. А коли вони проїжджали повз кафе, де ви їли, Бурьонка відібрала у них гроші й вигнала їх з машини. Я не знаю, як саме вона це зробила, але факти залишаються фактами. У «Гелендвагені» ми знайшли загублене в поспіху водійське посвідчення одного з грабіжників і без труднощів встановили його особу.

— Це неймовірно! — вигукнув Ігор. — Корова запобігла одразу двом злочинам!

— Так, причому з інтервалом менш ніж дві години, — додав полковник. — Клянуся, якби Бурьонка не належала меру міста, я б із задоволенням узяв її на службу до поліції.

— Та це ж не корова, а Бетмен із вим’ям, — усміхнувся Федір.

— І це ще не все, — тут полковник трохи насупився. — За активну боротьбу зі злочинністю я просто зобов’язаний вручити корові орден мужності. Раніше ми вручали його тільки поліцейським собакам… у виняткових випадках. Але коровам — ще ніколи.

— Зачекайте, але ж орден мужності вручається в столиці особисто президентом країни, — зауважив Ігор.

— Або мером міста за його дорученням, — поправив Понімаєв.

— Тобто мер міста урочисто вручить орден власній корові? — уточнив Федір.

— Так, ви правильно зрозуміли, — кивнув полковник. — Саме так.

— Я б хотів це побачити, — весело сказав Самохвал.

— Ми обов’язково запросимо вас на цю урочисту подію, — пообіцяв Понімаєв. — Але й це ще не все. За допомогу в розкритті злочину пограбований банк призначив винагороду — десять відсотків від викраденої суми. І тепер корова має з’явитися туди, щоб отримати свій гонорар — один мільйон доларів.