Розділ 46.2

Нуоська марка, Медіра

Маєток маркграфа Нарді сяяв магічними зеленими сполохами, які добре було видно у сутінках. Група магів, що приїхали заарештувати маркграфа спостерігали за незвичним для них явищем.

Маги потрапили на територію маєтку без зусиль, адже ковані ворота були відчиненими. Скоріш за все їх не зачинили слуги, які поспіхом покидали маєток. Але далі виникли труднощі. Весь будинок відсвічував магією «темних», тому ближче підходити було небезпечно.

– Нам би тут не завадив дізнавач, – відмітив Арен, споглядаючи темну магію.

– Вже викликав, але не знаю як скоро він прибуде, – відповів архімаг.

– Чи вистачить у нас сил впоратися з таким? – засумнівався Рейнос.

– Мусимо впоратися. Цілителі теж в дорозі.

– Це добре, вони нам тут не завадять, – підтримав архімага Ланс.

Сьогодні він був як ніколи зосередженим, забувши про давню ворожнечу з Альбертом.

– Сподіваюся в будинку більше нікого немає, – з жахом мовив Рейнос.

Чоловіки мовчали, погоджуючись з ним. Адже за такої концентрації темної магії ніхто б не вижив.

– Троє зі мною, решті – оточити будинок і намагатися скувати магію, – звелів архімаг і зробив два кроки уперед. – Починаємо без дізнавача. Роботи тут на усіх вистачить.

Поруч з ним став Рейнос, Арен та Ланс, решта розійшлися навколо будинку. Четвірка магів підійшла ближче до дверей.

– Нарді, вам краще здатися! Ми зможемо все вирішити без непотрібних жертв! – вигукнув архімаг, підсиливши свій голос магією.

– У боротьбі за владу всі жертви виправдані, – відповів маркграф Нарді, з’являючись на порозі будинку.

Його, як і будинок окутували сполохи темної магії.

– Не думайте, що я здамся просто так, як інші!

Альберт лише переглянувся з магами, але його здивування помітив Нарді.

– Що, невже дізнавачі так і не поділилися з вами інформацією? – з усмішкою мовив маркграф.

– Про що мова, Нарді? – вигукнув Рейнос.

– Ви ж не думаєте, що я випадково потрапив до «темних»? Звичайно ні! Я маю найкращу розвідку в усій Імперії, тому і про всі новини дізнаюся першим.

– І про що донесла ваша розвідка? – поцікавився архімаг.

Йому потрібно було тягнути час, адже вищі маги не мали достатньої сили, щоб скувати темну магію. Їм був потрібен дізнавач. Сяйво навколо будинку хоч і зменшилося, але це був лише початок.

– До маркграфа Ортека в Іскорі приєдналася маркіза Евре та Астор Вегарт, – повідомив Нарді.

– Не втішні новини для вас, – зауважив Ланс.

– Згоден. Але є одна новина, яка дуже порадувала мене. Маркіза Лестер вже не буде нам докучати.

– Карміна? – перепитав Арен і помітно зблід. – Ви впевнені?

Йому ніхто не відповів. Навколо маєтку почалася метушня, яку помітив і маркграф Нарді.

– Підмогу викликали, – поруч з архімагом став Меріс де Адер.

– Саме вчасно, – повідомив Альберт.

Нарді відпустив на волю свою магію, і зелені сполохи підібралися все ближче до магів.

– Мені потрібен час, – повідомив Меріс, який вже плів закляття кокона.

– Всі разом створюємо щит! – скомандував Альберт, і в повітрі замерехтіла напівпрозора сфера, відокремлюючи магів від маркграфа.

Темна магія хвилями навалювалася на щит, від чого він коливався і в деяких місцях обзавівся дірками.

– Ми так довго не витримаємо, – вигукнув Ланс, вливаючи нову порцію магії в щит.

– Майже готово, – повідомив дізнавач. – Все! перехоплюйте!

За командою Меріса маги відпустили щит, і підхопили закляття дізнавача, вливаючи тепер силу в кокон.

Його закляття, за підтримки магів швидко наближалося до Нарді, обмежуючи дію темної магії. Сил у маркграфа помітно поменшало, але він не здавався. Темна магія вирувала на всю силу, намагаючись здолати супротив. Ще один зелений вихор вирвався з рук Нарді, закрутився навколо і оминувши кокон спалахнув біля магів. Альберт з Лансом відсахнулися від темної магії, але Ланс виявився не таким швидким. Темна магія залишила свій слід на його руці, вивівши мага з гри.

– Більше сили! – вигукнув дізнавач.

Він вже втретє намагався замкнути кокон навколо Нарді, але спроби були безуспішними. Нарешті кокон закрився навколо Нарді і спалахнув білим. – Швидше!

Всі маги кинулися на поміч, вливаючи рештки своєї магії в кокон. Нарді був приречений, але до останнього не збирався поступатися.

Кокон навколо нього все звужувався, і маркграф відбивався з останніх сил. Зелені сполохи поступово згасали, допоки не згасли остаточно.

– Обшукати будинок, там можуть бути люди, – вигукнув архімаг, коли будинок поглинула темрява.

– Цілителя сюди, швидше, – вигукнув Рейнос, побачивши бліде обличчя Ланса.

– Нарді виявився гідним супротивником, – перевів подих Меріс.