Розділ 36 Гра почалась

Палац Імператора, Арлія

Повернувшись до зали, Карміна вже не хотіла танцювати. Їй хотілося якнайшвидше покинути палац. Виконання завдання «темних» та аудієнція з Мерісом де Адером забрали у дівчини багато сил, і вона почувала себе спустошеною. Але покинути зараз бал вона не могла. Потрібно було завершити останнє завдання Ковена, і тоді можна було спокійно поїхати додому.

До цього завдання Карміна підготувалася найкраще, всі механізми запущено і вже нічого не повернути назад. Тепер Карміна була стороннім спостерігачем. Маркіза посміхнулася. Вона ще ніколи не покладалася на інших, і зараз відчувала неабияке полегшення, що у своїй справі вона виявилася не одинокою.

– Люба леді Лестер. Ось де ви, – до Карміни пробралася леді Евре. Сьогодні вона була одягнена у яскраво рожеву сукню, розшиту дрібними перлами.

– Леді Евре, як добре що і ви тут, – видала Карміна. – У такій круговерті заледве знайдеш когось зі знайомих.

– Доводиться бувати на таких заходах. Хоча вже більше хочеться осісти вдома за чашкою гарячого напою біля розігрітого каміну, – побідкалася леді Евре.

Карміна лише скептично поглянула на неї. Леді Евре була не з таких, хто засяде вдома. Її енергії вистачило б на відвідування всіх балів у столиці, але озвучувати цього маркіза не стала.

– Так, я б вже і сама покинула бал, але ж Імператор ще не виступив, – пожурилася Карміна.

Своє завершальне слово Імператор так і не сказав, не зважаючи на пізню годину, тому ніхто не поспішав додому. Карміна ж завмерла в передчутті наступних подій. Магесса знала, що чекати вже не довго. А ще дівчина була дуже рада, що поруч опинилася леді Евре, яка забезпечить їй необхідне алібі. Довго чекати не довелося.

– Швидше, на допомогу! – в зал влетів переляканий захеканий слуга.

Саме в цей момент музика стихла і його окрик почули всі присутні у бальній залі.

Чоловіки миттю кинулися в коридор, а жінки загомоніли. Меріс де Адер у числі перших з’явився біля слуги, лише мельком глянув на Карміну, і зник за дверима. Дівчина була спокійна, і нічим себе не видавала. Дізнавач вкотре подивувався її стійкості.

– Всім залишатися на місцях! – вигукнув Меріс, коли побачив зелені сполохи магії у коридорі.

Їх ні з чим не сплутаєш. Це «темна» магія, за використання якої карали в Імперії. Меріс наблизився ближче до чоловіка. Його окутувало зелене полум’я і тому дізнавач не одразу впізнав у ньому маркграфа Ортека. Зараз його руде волосся на фоні зеленої магії віддавало чорним, і маркграф був не схожим сам на себе. А ще дізнавач помітив страх і якесь божевілля у його очах.

– Він не може бути живим! – вигукнув Ортек випускаючи на волю нову порцію магії. – Він мертвий!

– Всі назад, – голосно рикнув Меріс, а сам різко відхилився вбік, щоб не потрапити під дію «темної» магії.

Дізнавач вже закінчив закляття магічного кокона і направив його до Ортека, щоб скувати темну магію.

– Що відбувається? – бас Імператора рознісся коридорами палацу. Слуга вже встиг покликати і його.

Натовп за спиною дізнавача розступився, пропускаючи Імператора. Він швидко опинився поруч з Мерісом і одразу ж почав підкріпляти кокон своєю магією.

– Міг би попередити, – тихо мовив Імператор, не відволікаючись від справи.

– Якось не до того було, – скептично мовив Меріс, посилюючи потік магії, щоб спробувати замкнути кокон.

Маркграф, в свою чергу кидав зелені сполохи темної магії. Зусилля дізнавача та Імператора давали свої результати. Магія не виходила за межі кокону, але він все ще не був замкненим.

– Ніколи б не подумав, що Ортек пов’язаний з «темною» магією, – поділився роздумами Імператор.

За гулом магії його чув лише Меріс, який стояв поруч з ним. Решта гостей хоч і виявили цікавість але відійшли на чималу відстань заради безпеки.

Ще одна спроба і дізнавач з Імператором замкнули кокон навколо Ортека, і зелені сполохи тепер з’являлися тільки навколо маркграфа.

– Тепер наша черга, – до чоловіків один за одним почали приєднуватися вищі маги Ковена на чолі з архімагом Альбертом.

Дізнавач відступив. Свою роботу він виконав. Темна магія погано впливала на звичайних магів, тому завданням Меріса, як і всіх дізнавачів, було скувати темну магію в магічному коконі, де вона вже не завдасть шкоди оточуючим. Тепер коли магія під контролем, маги Ковена і самі можуть завершити справу.

Світіння навколо Ортека поступово стихало, і його погляд згасав на очах.

– Вдягайте наручі, – скомандував архімаг.

Охорона, яка чекала свого виходу швидко закувала маркграфа в антимагічні наручі.

– Маркграф Ортек, ви звинувачуєтеся у використанні забороненої магії, та змові проти Імперії і Імператора. Відвезіть його в Іскор, – втомлено мовив дізнавач.

Ортек підняв голову і заглянув в очі дізнавачу.

– Він не може бути живий, – прошепотів він. Його погляд вже був осмисленим, божевілля, яке раніше побачив там Меріс відступило.

– Може, – тихо, щоб почув лише Ортек відповів дізнавач.

Він вже здогадався, ЩО так вплинуло на «темного».