Розділ 35 Аудієнція

Палац Імператора, Арлія

Карміна залишала кімнату зі змішаними почуттями. Вона виконала чергове завдання «темних», у неї на руках був список підозрюваних від Ковена, до якого вона сама приклала руку. Але їй не подобалося, що Ковен вже почав її підозрювати. Події розросталися з неймовірною швидкістю.

Дівчині потрібне було свіже повітря, і вона направилася на один з балконів який пустував. Тут можна було утихомирити магію, і все обдумати. Свіже повітря робило свою справу, і з кожним новим подихом думки займали свої місця, а магія яку магесса розбудила ще пів години тому вже вляглася, навіть не залишивши по собі і сліду. Але це ззовні. Всередині магесса розуміла, що кожного разу вона втрачає частинку себе. Карміна сподівалася, що встигне вчасно зупинитися, до того, як остаточно втратить себе.

– Танці вас вже не цікавлять, міледі? – тихий чоловічий голос пролунав занадто близько.

Карміна здригнулася і повернула голову. Схоже сьогодні вона зовсім не зібрана, раз її вже вдруге застають зненацька. Це не дуже добре.

– Цікавлять, але завжди потрібен відпочинок. Сьогодні я переоцінила свої сили, – мовила магесса розглядаючи співрозмовника. Карміна згадала його, це був перший незнайомець з яким вона відкривала бал. Вона так і не встигла подумати над тим, хто б це міг бути.

– А мені здається, що ви себе недооцінюєте, – мовив незнайомець ставши поруч з маркізою.

– Невже, ви так добре мене знаєте? – здивувалася Карміна. Вона досі не розгадала, хто ховається за маскою.

– Ви шукали зустрічі зі мною. Гадаю, що кращого часу для аудієнції не знайти, – мовив незнайомець і Карміна застигла від несподіванки. В цьому чоловікові вона не змогла відразу розпізнати того хто їй був потрібен. І зустрічі з ким просила у своєму листі.

– Ви праві, мілорд. Зараз найкращий час, – зібравшись з думками, мовила Карміна.

– То що ви хочете, міледі?

– Я хочу заручитися вашою підтримкою, – дівчині не було чого втрачати. Ця людина і так дізналася деякі її таємниці.

– Мені здавалося, що ми все обговорили минулого разу, – відмітив чоловік.

– Так, але обставини змінилися.

– Ви хочете плату за свої послуги? – насупився співрозмовник. Йому не подобалося, коли умови домовленостей раптово змінювали.

– Ні. Гроші мене не цікавлять. Я хочу лише залишити Імперію разом зі своїм чоловіком.

Так, Карміна вже давно була офіційною дружиною Савітара. Карміна Фуше. Але про це не знала жодна жива душа, хіба що священнослужитель в невеличкій капличці на околиці Арлії. Це було підтвердження їхніх почуттів. Так вона намагалася довести Савітару, що він для неї дорожчий за всі титули та маєтки.

Меріс мовчав зважуючи всі за та проти. У нього залишилося не так багато часу, щоб розкрити «темних». Він навіть не підозрював, що все настільки серйозно, коли приїхав розслідувати вбивство маркграфа Балдмера. Але леді Лестер відкрила йому очі на те, що відбувається. Тепер він мав змогу щось змінити, і не хотів втрачати цей шанс. Захист безневинних одне із завдань дізнавача, саме тому Меріс де Адер вирішив допомогти Карміні.

– Наші домовленості в силі, я допоможу вам, – прийняв рішення Меріс. – Але у мене обмаль часу. Через тиждень я маю здати звіт по вбивству маркграфа Балдмера і якщо ви хочете, щоб там стояли справжні імена замовників, а не ваше, ми повинні діяти швидше.

– Повірте, мілорд, навіть якби я вирішила пригальмувати, у мене б не вийшло. Ці події вже не зупинити. Ви встигнете зі своїм звітом. Вам навіть вистачить часу на те щоб його прикрасити.

– У чому ваша таємниця? – запитав Меріс.

– Мілорд, ви про що? – магесса здивовано подивилася на чоловіка.

– Про вашу магію, міледі. Я ще жодного разу не стикався з таким. Ви ніби глуха стіна, за яку не те що не можна пробитися, навіть зазирнути не виходить, – чесно повідомив Меріс.

Карміна здивовано дивилася на дізнавача. Вона ніколи не замислювалася, як її магія «виглядає зі сторони». Виходить, всі ті спроби Алексиса її просканувати не дали б ніякої інформації, але б наштовхнули на небажані роздуми.

– Мілорд, – почала Карміна, адже бачила з яким нетерпінням дізнавач чекає її відповіді. – Обіцяю, що ви дізнаєтеся про це, коли прийде час.

– Що ж, ви вправі оберігати свої таємниці, – розчаровано протягнув Меріс. Йому дійсно хотілося розгадати загадку Карміни. – Я буду чекати, скільки потрібно.

– Повірте мілорд, чекати залишилося недовго.

Меріс провів поглядом маркізу. Вона так і лишилася для нього загадкою, але тепер він знав, що зовсім скоро дізнається її таємницю. Двері відчинилися, пропускаючи на балкон чоловіка. Він пройшов повз Меріса і обперся об поруччя.

Чоловіки дивилися на нічну столицю. На мерехтливі вогники у будинках, яких ставало все менше. Світло потроху згасало і ніч в повній мірі панувала над містом.

– Як все пройшло? – тихо запитав чоловік.

– Домовленості в силі.

– Але.., – чоловік відчув, що Меріс щось недомовляє.

– Наші плани змінилися, – так же тихо відповів Меріс.

– Що трапилося?