Розділ 32.2

Савітар не міг втриматися від бажання потанцювати з Карміною. Бал-маскарад давав йому таку можливість, адже маски стирали всі грані та обмеження. За будь-яких інших обставин Савітар би не дозволив собі такого, але не сьогодні. Він не просто хотів потанцювати з коханою, він хотів переконатися, що це дійсно вона.

Запросити Карміну на танець була справа не з легких, адже дівчина була нарозхват. Але Савітар зміг зловити влучний момент, і вже через якусь мить кружляв у танці з коханою. Саме з коханою, адже він одразу помітив погляд її зелених очей, і переконався, що вона така ж як і раніше: ніжна, чуттєва і жива.

Цей танець нагадав Савітару минуле, коли вони отак танцювали на кожному балу, були щасливі, закохані і безтурботні. Танець швидко закінчився, і Савітар мусив повернутися до своїх обов’язків.

Ватажок ще раз окинув поглядом танцюючі пари, відшукав поглядом герцога Візенбурга, який кружляв у танці з леді Евре. Відмітив, що його найманці знаходяться на своїх місцях і вийшов на балкон. Свіжість весняного вечора вмить охолодила чоловіка.

Савітар знову і знову прокручував у голові події, що відбулися в замку Аберкорна. Все відбувалося так швидко, що ватажок ледве встигав за їх плином. Бесіда Карміни з дізнавачем тривала досить довго. А після неї всі гості швидко покинули замок Аберкорна. Чоловік не розумів, як Карміні вдалося уникнути Іскору, але він був цьому радий. Але була і інша проблема.

Савітар досі не міг забути ту страшну картину, що відкрилася перед ним в кімнаті Карміни. Тоді у кріслі була не його кохана. Так, вона як дві краплини води була схожа на неї. Її руки, обличчя, волосся, все було точнісінько таким. Але не її очі. Ці два чорних провалля Савітар не забуде ніколи. Але що це було? Відповідей він не мав. Він боявся найгіршого, що його коханої вже немає. Що заволоділо нею? Невже Карміна сама дозволила це? Питання. Одні питання, на які Савітар не знаходив відповідей. І лише одна єдина, хто міг би розставити всі крапки над і, не поспішала цього робити.

Сьогодні Савітар впевнився в тому, що його кохана ще жива. Але що робити далі? Скільки часу виділили їй «темні»?

– Набридли танці? – Савітар і не помітив як стояв на балконі вже не один.

– Це не для мене, – відмахнувся від помічника.

– Еге ж! Не для тебе! Бачив я ваш танець з Карміною. Іскри так і сипалися на всі боки. Ви мало не підпалили сукню леді Евре, – усміхнувся Урбек. – Радий, що у вас з Карміною все добре.

– Як завжди, – відмахнувся Савітар.

– Ну не скажи, – відмітив помічник. – Після відвідин замку Аберкорна ти змінився. Я гадав, що ви посварилися.

– Ні у нас все добре. Просто Карміна потрапила в неприємності, і навряд чи зможе сама з них виплутатися.

– Не вірю, що хтось може зламати цю дівчину, – усміхнувся помічник.

– Зламати – ні, а от змінити…

____________________________

Вітаю мої любі. Події в книзі активно розвиваються і їх вже не зупинити. Карміні доручили неприпустиме завдання вбити коханого, і тепер вона ні перед чим не зупиниться заради його захисту. Але хто переможе?

У вересні планую завершити книгу. Трохи прискорююся, адже на іншій сторіночці вже планую новинку і не хочу розриватися. Але й не хочу на довго розтягувати фінал, тому продовження будуть більшими.

Залишайтеся з героями, адже попереду ще багато несподіванок. Треба ж дізнатися хто є хто насправді?