– А щодо питань, пропоную на розгляд нову тему. Мілорди, чи чули ви про магію ілюзій? – Рейнос.
– Це все чутки. Якби вона існувала то ми б мали про неї хоч якусь інформацію.
– Ви так у цьому впевнені? – старий маг з іронією оглянув магів. – Після Катаклізму в Імперії магія вийшла з-під контролю і з розлому могло з’явитися все що завгодно. Ми вже давно не в змозі контролювати магію. Тепер вона ставить свої умови!
– Ви так кажете, ніби магія жива! Нісенітниця. Ми як і раніше керуємо магією, – занервував Ланс.
– Я б не був таким упевненим в цьому. І наявність «темних» цьому доказ, – заперечив Рейнос.
– Я чув що вона таки існує, і «темні» хочуть дізнатися її секрет, – підтримав старого мага Арен.
– Можливо «темні» вже використовують її на повну!
– Чи не помічали ви якихось дивацтв за кимось з мілордів?
– Дивацтва у нас проявляє лише одна міледі, яка створює нам проблеми у всьому.
– Мілорди, ви і правда гадаєте, що маркіза Лестер має відношення до магії ілюзії? З таким резервом неможливо підтримувати надпотужну магію. Її дивацтва не мають ніякого відношення до магії ілюзії чи будь якої іншої магії.
– Постає питання, чим вона зацікавила «темних»?
– Але ж і нас вона чимось зацікавила, якщо маркіза досі в Ковені, – зауважив Арен.
– Тут все зрозуміло. Вона знає імена «темних». І коли вона їх відкриє, необхідність в ній відпаде.
– Ви праві. Але постає інше питання. Яким чином вона це зробила? Чи могла звичайна дівчина так легко дізнатися імена, які навіть вищі маги Ковена не знають?
– Вона на них працює!
– Ви недооцінюєте супротивника. «Темні» не стануть називати імена своїм найманцям, – відмітив Альберт.
– Невже сьогодні всі наші розмови мають зводитися до маркізи Лестер? Інших претендентів немає?
– Дивно, що з усіх герцогів і маркграфів Імперії сьогодні тут піднялося лише ім’я маркізи Лестер.
– Мілорди, ви праві. Я гадаю, що до маркізи треба придивитися уважніше.
Музика стихла і пари почали розходитися.
– Дякую за танець, міледі, – чоловік схилив голову, щоб поцілувати маркізі руку.
– І вам дякую за чудову бесіду, – відповіла взаємністю Карміна.
З самого початку балу дівчина не пропустила жодного танцю, і тепер вона могла дозволити собі невеличку перерву.
Маркіза підійшла до столу з напоями. Тут метушилося багато міледі які, як і Карміна, захотіли пити після енергійного танцю. Магесса схопила склянку з напоєм і почала жадібно пити.
– Спрага замучила? – поцікавилася молода леді в небесно блакитній сукні і такій же масці на обличчі.
– Так, сьогодні такі запальні танці, – відповіла магесса прискіпливо оглядаючи присутніх у залі.
За останній танець їх значно побільшало. Карміна ціпким поглядом вишукувала у залі вищих магів, які один за одним поверталися з наради. Останнім у залі з’явився архімаг.
Заграла музика, запрошуючи охочих до нового танцю.
– Ходімо? – позвала маркізу випадкова знайома.
– Схоже я переоцінила свої сили, – повідомила магесса.
Один за одним міледі та мілорди поверталися танцювати і вже зовсім скоро Карміна залишилася одна біля столу з напоями. Маркіза скористалася метушнею і, як їй здавалося, непомітно залишила зал.