Розділ 30.2

Карміна вмить забула про чоловіка, адже одразу її увагу привернула пара, що зайшла до зали. Це було не молоде подружжя. Чоловік віддав перевагу строгому чорному фраку та чорній масці. Жінка ж навпаки виділялася серед натовпу своїм пишним рожевим нарядом. Вона була такою яскравою, що на фоні неї Карміна виглядала повною її протилежністю.

Магесса ще раз оглянула пару, відмічаючи собі триматися від них якнайдалі.

Голосно заграла музика запрошуючи присутніх до нового танцю. І знову перед маркізою виник незнайомець. Насправді цей чоловік як і більшість вельмож у цьому залі не були «незнайомцями» у повному сенсі цього слова. Маски ховають лише обличчя, а рухи, манери та голос не можливо сховати. Тому більшість гостей стали одразу впізнаними, за деякими виключеннями.

– Міледі, схоже ви сумуєте? – відволік від роздумів чоловік.

– Що ви, вам здалося.

– Це добре, – вже твердіше мовив він. – Адже я подумав, що ви забули навіщо ви тут!

– Мілорд, хіба я можу про таке забути, – з викликом мовила магесса.

Карміна не любила коли її контролювали на завданні. А саме це і робив зараз Еріус Картерс. Звичайно вона його впізнала, і танцювала з ним лише тому, що у неї був чіткий план, від якого вона не збиралася відхилятися. «Темні» тим і кращі за Ковен, що хоч під час виконання завдання не дають ніяких вказівок. Так, вони намагаються всіляко досягти своєї мети, як наприклад у замку Аберкорна, хотіли зловити її на вбивстві, але дівчина була не така проста. А от Ковен, який би мав серйозно зайнятися «темними» зараз робив все що завгодно, тільки не це.

Карміна з великим задоволенням позбулася б і тих і інших, адже і «темні» і Ковен не цінували свої магів, і могли пожертвувати будь-ким, заради своїх інтересів.

Танець завершився і Карміна з великим задоволенням опинилася якнайдалі від Еріуса. Він хоч і був безпечним, але його контроль міг підставити маркізу будь-якої миті.

Не встигли пари розійтися, як знову залунала музика. Але цього разу повільна.

– Міледі, дозвольте вас запросити, – високий темноволосий чоловік схилив голову перед дівчиною. Вишуканий чорний фрак, і біла сорочка підкреслювали засмаглу шкіру. Міцні м’язи не зміг приховати навіть одяг. Карміні подобалися такі чоловіки.

– Мілорд, я залюбки потанцюю з вами, – з усмішкою мовила Карміна приймаючи запрошення незнайомця.

Чоловік підхопив дівчину за талію і ніжно повів у танці. Його рука міцно притискала дівчину до торсу, так що між ними зовсім не залишилося вільного простору. Чоловік вправно вів Карміну у танці, не забуваючи при цьому ніжно погладжувати її спину. Карміна прикрила очі і в повній мірі віддалася чуттєвому танцю. Чоловік же не стримував себе, все міцніше притискаючи дівчину до себе. Його погляд був прикутим до Карміни, він стежив за кожною емоцією на її обличчі.

– Чому ти тут? – запитала Карміна, щоб якось втихомирити бурю піднятих емоцій.

– Як завжди справи. Ти ж теж тут не задля розваги.

– Зараз я як ніколи хотіла б щоб цей танець не завершувався, – призналася магесса. – Але ти як завжди правий. Тобі личить костюм, – зробила дівчина комплімент.

Чоловік лише видав криву посмішку. Карміна знала його відношення до всього цього святкового одягу. Але він сьогодні виглядав просто чарівно.

– Якби я міг, то забрав би тебе з цього балу просто зараз, – прошепотів їй на вухо. – Або знайшов би для нас кімнату у цьому безмежному палаці. Тут же мають бути вільні кімнати.

Від його шепоту мурашки розбіглися по тілу магесси, піднімаючи бурю відчуттів, які ще не встигли улягтися.

– Навіть так, – ледве прошепотіла Карміна.

Вона повністю віддалася почуттям, адже таких хвилюючих митей у них було досить мало, тому дівчина намагалася насолодитися ними сповна.

– Ти виглядаєш просто вбивчо. Сподіваюся, сьогодні усі залишать бал живими? – він вигнув брову, очікуючи підтвердження.

– Я про це подбаю, – вже твердо мовила магесса. – Сьогодні тут ніхто не помре.

– Дякую за танець, – чоловік схилив голову, і довше ніж потрібно затримав свої губи на руці маркізи.

– Будь обережним, – попросила Карміна.