Розділ 29.2

– Міледі, прокидайтеся, – Глен намагався розбудити дівчину.

– Невже я заснула? – стривожилася Карміна, помітивши як сонячні промені затоплювали вітальню своїм світлом.

– Хіба зовсім на трішки, – з докором мовив управитель. Він не міг дивитися на те, як доводила себе його міледі.

Карміна пригадала свій сон, який і не був сном. Пригадала те відчуття страху, коли вперше зрозуміла, що відбувалося. Зараз страху вже не було. Було бажання знищити «темних» і для цього вона використає всі доступні їй можливості. Не важливо до якої магії доведеться звернутися, вона готова на все. Магесса не тішила себе ілюзіями. Вона на власному прикладі переконалася, що «темні» гідний супротивник, а тому вирішила використати проти них всі можливі методи.

Для цього Карміна взялася за письмове приладдя. І сама не зчулася, як вже за годину перед дівчиною височіла стопка листів.

– Міледі, ваш сніданок, – Глен знову увірвався до вітальні, натякаючи Карміні, що не потерпить пропуску прийому їжі.

– Дякую Глен. Розпорядися подати екіпаж, я їду в місто.

– Так, міледі, але після сніданку, – наголосив чоловік.

– Неодмінно.

Після сніданку Карміна ще раз обдумала свій план. І таки впевнилася в тому, що без допомоги союзників їй не обійтися. Вона перечитала написані листи, після чого стопку доповнив ще один.

Дівчина поглянула на листи, які вона адресувала своїм союзникам. Цей етап для магесси був досить дивним і новим. Раніше у своєму протистоянні з «темними» вона розраховувала лише на себе, але тепер вона не мала права зхибити.

– Екіпаж готовий?

– Так, міледі, чекає на вас.

– Глен, Цей лист потрібно негайно відправити в Столицю Імперії, а цей, – Карміна дістала другий лист, – у Бренську марку.

Для першого етапу було достатньо. Решту листів магесса вирішила притримати до потрібного моменту.

– Все виконаю, – завірив управляючий, і Карміна сіла в карету.

Тепер потрібно було потурбуватися про наряд. Адже підходящої сукні для балу-маскараду у гардеробі магесси не було.

Карета зупинилася біля одного з найкращих ательє міста. Тепер найкращого. Карміна ще пам’ятала, як допомогла невідомій, бідній але напрочуд талановитій дівчині відкрити своє перше ательє. Як підшукувала клієнтів і як на її очах нікому невідома дівчина Емілія перетворилася на леді Емілію, до якої тепер вся знать заздалегідь записувалася для замовлення нарядів.

– Леді Лестер, – вигукнула молода дівчина, коли Карміна з’явилася на порозі.

– Доброго дня Еміліє, – поки магесса розмістилася на зручному диванчику, на столику біля неї вже з’явилася чашка з ароматним напоєм.

– Ви так рідко до мене заглядаєте.

– На жаль справи не дають мені жодної вільної хвилинки.

– Але сьогодні ви у мене. Бажаєте щось особливе? – очі дівчини загорілися в передбаченні цікавого замовлення.

Маркіза Лестер завжди замовляла незвичні наряди і тут Емілія могла втілити у життя свої самі сміливі фантазії.

– Так. Я запрошена на бал-маскарад і мені потрібна сукня. Але часу обмаль, – повідомила маркіза.

– Коли відбудеться бал?

– У п’ятницю.

– Часу і правда обмаль, але ми все встигнемо, і ви вразите всіх своїм виглядом. Подивимося, що я можу запропонувати, – Емілія провела маркізу вглиб приміщення і почала перебирати тканини.

– Вам буде личити червоний, – дівчина приклала відріз тканини.

– Ні, Еміліє. Сукня має бути чорною.

– Чорною? – дівчина здивовано поглянула на маркізу. Але та була досить серйозною, тому Емілія відклала приготовані відрізи і задумалася.

– Чорною і досить зручною, – додала магесса.

– Є у мене один ескіз, гадаю він буде гарно виглядати у чорному кольорі, – дівчина перерила всі свої теки і нарешті знайшла потрібний папірець. – Ось це ми приберемо, щоб було зручніше, а решту залишимо все як є.

– Мені подобається, – погодилася Карміна розглядаючи майбутню сукню.

– Вам сьогодні щастить, міледі. Мені прийшла неймовірно гарна тканина, – Емілія принесла чорний відріз тканини і декілька видів чорного мережива. – Погляньте яка краса.

– Згодна, тканина неймовірно красива, – задоволено відмітила магесса. – І мереживо дуже гарне. Зі столиці?

– Ні, що ви! Як я можу запропонувати Вам те, у чому будуть усі леді на балу. Це мереживо і тканина особливе замовлення, яке доставили з Медіри.

– Як цікаво, – очі Карміни загорілися, адже Медіра славилася своїми тканинами. – Ти вже налагодила постачання?

– Це перша партія, але сподіваюся не остання, – повідомила Емілія ховаючи червоні відрізи тканини.

– Емілія, а червона тканина теж з Медіри?

– Так, – з посмішкою відповіла дівчина, вона знала, що міледі вже щось надумала.

– Не ховай далеко. Є в мене одна ідея.