Розділ 27.2

– То як щодо «темних»? – змінив тему Еріус.

Цим запитання він щоразу завершував збори, відколи по Ковену стали ходити плітки про те, що Карміна знає імена «темних».

– А що «темні»? Мілорд, що ви маєте на увазі?

– Я гадав, що ви мені назвете їх імена!

– Назвати ВАМ імена? – Карміна посміхнулася від такої нахабності. – Ви мене з кимось плутаєте, мілорд. Як дівчина з моїм низьким магічним резервом може наблизитися, а ще більше зацікавити «темних»? Чи не здається вам, що у Ковені є набагато досвідченіші для цього маги?

Картерс пропалював магессу злим поглядом. Ще жодного разу магесса не підтвердила але і не спростувала чутки про свої зв’язки з «темними». І тому їхні з Еріусом перепалки завжди закінчувалися нічим.

– Я розповім архімагу про ваші «досягнення», – зауважив Картерс.

– Краще розкажіть йому, мілорд, про свої провали, – парирувала дівчина.

Картерс знову пропалив дівчину злим поглядом. Він і справді не виконав останнє завдання, але звідки про це відомо їй?

– Звідки ви знаєте про амулет Тіні? – вигукнув Картерс, не в змозі тримати себе в руках.

– Амулет Тіні? Схоже він терміново потрібен усім, – ніби ненароком мовила магесса.

– Що значить усім? Ви знаєте, що я його не дістав? Звідки?

– Якби амулет Тіні був у вас, то ви, мілорд, вже б звітували архімагу, а не возилися би тут зі мною, – з усмішкою видала магесса. – Хоча ні! Про що це я. Вас би вже тут не було б, адже амулет спустошив би ваш резерв і ви померли б від виснаження, – Карміна відверто знущалася над Картерсом.

– Про що ви говорите? – Еріус зблід від останніх слів магесси.

– Про властивості амулету, про які ви вочевидь не знали. Вам не повідомили?

Схоже слова Карміни були несподіванкою для Картерса, адже він одразу змінив тему бесіди.

– Міледі, – занадто спокійно продовжив маг, – вас запрошено на щорічний бал-маскарад, який відбудеться у п’ятницю в імператорському палаці.

– Дякую, я буду, – дівчина забрала запрошення. – Яке в мене буде завдання?

– Ковен хоче щоб ви скомпрометували «темних».

– Цікаве завдання, – примружилася магесса. – То можливо ви скажете кого конкретно?

Двері несподівано відкрилися і на порозі з’явився Арен Кромет. Він був у дорожньому одязі, і у чорному плащі, точна копія якого була зараз на Карміні.

– Картерс, засідання мало скінчитися ще пів години тому, чому ти досі тут?

– Ми вже закінчили, – мовив Еріус, покидаючи залу. За ним потяглися решта магів та магесс, які були присутніми на засіданні.

Карміна поглянула на чоловіка. З Ареном Крометом вони не були друзями, як і з будь-ким з Ковена, але Арен єдиний хто пройнявся симпатією до дівчини. Звісно, кожен переслідував свої цілі і інтереси, але поки що їх інтереси не конфліктували.

– Ти виконаєш завдання? – запитав він Карміну, коли закрилися двері за останнім магом.

– Скомпрометувати «темних»? Це майже смертний вирок.

– Але ж ти не проти позлити їх?

– Я не хочу злити «темних», – дівчина помотала головою. – Я хочу їх знищити!

– Не сумнівався в цьому.

– То що буде на балу? Там буде верхівка Ковену? – ніби ненароком запитала Карміна.

– Так. Буде важливе засідання.

– Он як, – здивувалася магесса. – Ви маєте, що протиставити «темним»?

– Є один артефакт, його мав дістати Картерс.

– Не плекай великих сподівань, – чесно попередила маркіза. – Можливо Ковен має імена?

– Імена є, але тут не все так однозначно.

«Не однозначно» тобто ніяк, резюмувала магесса. Отже Ковен як і раніше не має чого протиставити «темним», тому і хочуть викликати вогонь на Карміну.

– А як твої справи в герцога Аберкорна?

– Я провела досить насичені дні. Першого ж дня вбили маркграфа Балдмера, і всі учасники відмовилися підписувати договір. Герцог Аберкорн був сама люб’язність, дозволивши нам залишитися у його замку до закінчення розслідування, а точніше допиту у дізнавача, – з сарказмом заявила Карміна

– Чомусь мені здається, що ти мала з цього вигоду, – обережно мовив Арен.

– Все може бути, – не стала заперечувати магесса.