Розділ 27.1 Ковен

Ковен Магів, Каріан

– Міледі, як так трапилося, що маркграф Балдмер помер? – запитав Еріус Картерс, який сьогодні проводив збори.

– Мілорд, я не дуже розбираюся в тонкощах, але таке трапляється, люди помирають, – магесса розвела руки в боки, ніби показуючи, що вона тут ні до чого.

– Міледі, ви глузуєте з мене? – у голосі Еріуса з’явилися нотки невдоволення.

– Що ви, як я можу, – здивувалася Карміна.

Дівчина в Ковені вела себе досить розкуто. Її не лякав ні архімаг ні тим паче Картерс, який намагався здаватися розумнішим, ніж він є насправді. Вони з Карміною навчалися на одному курсі в Академії, однак у Еріуса був непоганий магічний резерв, який дозволив вибрати магічний факультет. Наявність магічного резерву ніяк не відобразилася на ставленні оточуючих до Еріуса. Вони його не помічали, на відміну від яскравої Карміни. І Еріуса це несказанно злило. Він не міг зрозуміти, чому дівчині все так легко вдається. Після навчання вона одразу потрапила в Ковен, і навіть «темні» зацікавилися нею. А він, Картерс, може лише проводити збори, на яких щоразу на повну використовує свою владу над дівчиною.

– Тоді відповідайте на запитання, як помер маркграф Балдмер?

– Здається, його отруїли, – повідомила магесса.

– Як ви таке допустили? – підвищив голос Еріус.

– Мілорд, моє завдання було зовсім іншим. Я мала лише спостерігати. Його я виконала в повній мірі: була присутньою у замку Аберкорна весь час, – звісно маркіза не збиралася відкривати усієї правди, але Картерс не дізнавач, і не відчує брехні маркізи.

– І ви нікуди не відлучалися?

– Як я могла, адже приїхав дізнавач, і всі мали чекати бесіди з ним.

– До мене дійшли чутки, що ви не поспішали на допит!

– Я не знала, що Ковен збирає плітки, – Карміна не проґавила можливості піддіти Еріуса. – Але справді так і було. Мені стало зле, тому я останньою була на допиті у дізнавача.

– То про що ви з ним розмовляли?

– Запитайте про це у Меріса де Адера, – магесса подарувала Еріусу хижу посмішку.

Звісно, що він не буле запитувати нічого у дізнавача, але і у Карміни він не має права випитувати такі подробиці.

– А як же підписання угоди? – схоже Еріус згадав про головне.

– Підписання перенесене. Савон відмовився підписувати угоду зараз, – Карміна закинула голову догори, щоб заглянути в очі Картерса.

Дівчина і так була невисокого зросту порівняно з Еріусом, а останній ще й стояв на підвищенні, яке займав голова зборів. В цілому, в кімнаті у якій проводилися збори все вказувало на місце мага в ієрархії Ковена. Кімната мала вигляд амфітеатру, де в самому низу стояв доповідач. Місця на сходинках займали маги та магесси, відповідно до свого рівня. І окремо від усіх, на підвищенні розміщався головний.

Але навіть перебуваючи у такому положенні, Карміна відчувала себе вище всіх присутніх. Вона завжди стояла з високо піднятою головою, і відповідала на питання так, змушуючи всіх присутніх опускати голови від сказаного нею.

– Міледі, розкажіть, що трапилося у замку герцога Аберкорна, – мовив Картерс.

– Якщо коротко, то маркграфа Балдмера отруїли першого ж вечора після мого прибуття. Підписання угоди перенесено, на невідомий термін. Розслідуванням вбивства зайнявся дізнавач, – перерахувала магесса події.

– І це все трапилося за два дні! Неймовірно! Де з’являєтеся ви, міледі, там одні проблеми! – досить зухвало заявив Еріус. – Хто вбив Балдмера?

– Я схожа на дізнавача? Запитайте про це у мілорда Адера. Схоже, у вас до нього накопилися вже багато запитань.

Карміні набридли вже ці збори. Вона розповіла все і хотіла покинути Ковен, але Картерс її не відпускав.