12. Зустріч з Віолеттою

Ресторан зустрів їх прохолодою та приглушеним дзвоном дорогого кришталю. Віолетта вже сиділа за кутовим столиком, виглядаючи як втілення успіху в своєму яскравому костюмі.  Якщо Тіна — це холодна сталь і бездоганна симетрія, то Віолетта — це живе тепло та м’яка енергія, яка заповнює собою весь простір. Старша на два роки, вона завжди була для сестри тим самим «буфером» між жорстким світом бізнесу та сімейним затишком. Вона володіє тією особливою жіночністю, яку неможливо сховати за діловими костюмами. Її фігура — витончена й м'яка, а кожен рух сповнений природної грації. Її погляд — це справжня загадка. Каро-зелені очі змінюють відтінок залежно від світла чи настрою: від глибокого бурштину, коли вона сміється, до насиченого смарагду, коли вона зосереджена на справах. Хвилясте темно-русяве волосся завжди вкладене з легкою недбалістю, яка виглядає дорожче за найскладніші зачіски. Воно наче ловить сонячні промені, створюючи навколо неї ореол м'якого світла. 

Віолетта — дивовижне поєднання успішної жінки та люблячої мами. Вона виховує двох синів, і ці «маленькі розбійники» навчили її дипломатії краще за будь-які курси MBA. Вона вміє однією рукою підписувати багатомільйонні контракти на постачання автівок, а іншою — заспокоювати малюка, і при цьому її макіяж залишається бездоганним.

​Віолетта носить свій статус материнства як найдорожчу прикрасу. У її кабінеті поруч із графіками продажів завжди стоять дитячі малюнки, а запах її парфумів змішується з ледь невловимим ароматом дитячого печива та домашнього тепла. Віолетта була тією жінкою, яка могла роззброїти найсуворішого партнера по бізнесу однією своєю щирою усмішкою. Віолетта не боролася зі світом чоловіків — вона змушувала його обертатися навколо себе, залишаючись при цьому ніжною сестрою та турботливою мамою.

Віолетта була одна, повністю зосереджена на своєму телефоні, поки не побачила їх.

​Лев грав свою роль бездоганно. Як тільки вони переступили поріг залу, його рука впевнено й владно лягла на талію Тіни. Вона відчула цей жест як опік — він нагадував про те, що сталося в кабінеті лише двадцять хвилин тому. Його пальці ледь помітно стиснули її бік, ніби перевіряючи, наскільки вона ще напружена.

​— Ну нарешті! — Віолетта відклала телефон і піднялася для обіймів. — Я вже думала, що ви там вирішили переписати весь цивільний кодекс. Тіно, ти виглядаєш... — вона на мить завагалася, розглядаючи сестру, — трохи розпашілою. Робота так надихає?

​— Робота вимагає багато енергії, — сухо відповіла Тіна, сідаючи в крісло. Вона відчайдушно намагалася вгамувати дихання, яке все ще збивалося.

​Лев посміхнувся — тією самою посмішкою, від якої в Тіни всередині все стискалося.

— Ми просто дійшли згоди з деяких дуже... принципових питань, — він глянув на дружину, і в цьому погляді був і тріумф від поцілунку, і обіцянка, що підписаний папір — це ще не кінець.

​Коли принесли аперитив, Віолетта нахилилася вперед, її очі азартно блищали. Вона була в захваті від своєї нової ідеї.

​— Слухайте, я зібрала вас не просто щоб нагодувати. У нас великі новини. Наступної п'ятниці — відкриття нашого нового флагманського автосалону. Це буде не просто вечірка, а подія року. Ми закриваємо злиття з новим потужним партнером із Німеччини.

​Вона зробила паузу для ефекту.

— І я хочу, щоб ви були там не просто гостями. Тіно, наш новий партнер наполягає на бездоганному юридичному супроводі з боку української сторони. Я запропонувала їм тебе. Вони хочуть бачити тебе у справі. Це контракт, який змусить навіть твоїх конкурентів замовкнути.

​Тіна відчула, як професійний азарт на мить переміг особисту драму. Злиття такого масштабу — це її стихія. Це її спосіб остаточно закріпити владу. Але Лев раптом подався вперед, крутячи в руках келих з водою.

​— Новий автосалон? — перепитав він, примружившись. — Той самий проект, під який ви шукали майданчик у центрі?

​— Саме так, Леве, — кивнула Віолетта. — І оскільки ти в нас розумієшся на швидкості й статусі краще за будь-якого експерта, ваша пара — це обличчя цього вечора. Тіно, що скажеш? Партнери хочуть познайомитися з тобою в неформальній обстановці, перш ніж ми сядемо за стіл переговорів.

Тіна поринула в думки.

​«Це ідеально. Новий контракт такого рівня зробить мене недоторканною. Але... відкриття? Весь вечір під прицілом камер разом із Левом? Робити вигляд, що ми моноліт, коли під моїм піджаком усе ще палає шкіра від його дотиків?» Тіна відчула хвилю паніки. Робота завжди була її фортецею, але тепер Лев захопив і цю територію.

​«Віолетто, ти навіть не уявляєш, як вчасно ти підкинула нам цю гру», — Лев відчував, як ситуація стає дедалі цікавішою. Тепер Тіна не зможе просто сховатися від нього в офісі за стіною документів. Їм доведеться вийти у світ як «королівська пара», і він подбає про те, щоб кожна секунда цього вечора нагадувала їй: вона підписала контракт не з бізнесменом, а з чоловіком, який не збирається здаватися. «Грай свою роль, кохана. Але на цьому заході я покажу тобі, що таке справжня влада».

​Тіна підняла очі на сестру, відчуваючи на собі важкий погляд Лева. Він спеціально не відводив очей, змушуючи її нервувати.

​— Злиття — це серйозно, Віолетто, — промовила Тіна, намагаючись повернути собі професійний тон. — Але... — вона зробила паузу, відчуваючи, як рука Лева під столом раптом накрила її коліно. Він не просто поклав руку — він повільно провів долонею по тканині її спідниці, вище, до самої межі дозволеного. — Але твій партнер мене зацікавив. Ми будемо на відкритті.

​— Чудово! — Віолетта плеснула в долоні, не помічаючи нічого підозрілого. — Буде преса, весь бомонд і презентація головної новинки сезону.

​— Обіцяю, Віолетто, — тихо промовив Лев, нарешті забравши руку, але продовжуючи пропалювати Тіну поглядом, — цей вечір ніхто не забуде. Особливо моя дорога дружина. У нас з нею тепер дуже... тісна співпраця.

Обід тривав, але для Тіни він перетворився на справжнє випробування на витривалість. Кожна фраза Віолетти про «майбутнє», «спільні успіхи» та «ідеальну команду» звучала як знущання, поки під столом тривала мовчазна війна.