Розділ 27. Світлі у темному.

Застрибуючи в мінівен темно-сірого кольору, дівчина в темному на мить виглянула з нього, щоб махнути долонею дітлахам на прощання. Ось не хотілося їй на довгий час розлучатися з ними. Але, подітися було нікуди. Сьогоднішній день практик їй доведеться провести в компанії: двох дівчат світлої зовнішності та трьох чоловіків.

- Привіт, - привітала всіх присутніх в середині автомобіля Аврора.

- Дивлюся цвітеш і пахнеш, - принюхався Кай, що вискалив ікла.

- З якого часу темні люблять дітей? - Спробувала вразити одна зі світловолосих дівчат.

І це замість привітання. Настрій відьмочки різко піднявся і вона підняла брову посміхаючись. Дві близнючки перекрути відразу переглянулися і посміхнулися їй у відповідь.

- Відтоді, коли світлі почали забирати у них іграшки. - Не залишилася у боргу відьмочка.

Сідаючи поряд з хлопцями, вона вже потяглася рукою до волосся дівчини, що висловлювалася раніше. І через шкідливість рвонула шпильку метелика, що стирчала у її зачісці.

Наступної секунди Аврора відчула пекучий біль у зап'ясті. Але не подала жодного виду, швидко позбавилася злощасного предмета. Окрім потрясіння та жаху на обличчях знайомих хлопців, вона не помітила нічого.

Носочком туфель, вона обережно відштовхнула під одне з сидінь предмет прикраси для волосся. Який б'ється розрядами електрики.

З грудей білявої дівчини вирвався звук, що більше нагадував схлип, ніж щось інше. А ось Аврора вже зацікавилася другою такою ж шпилькою у неї у волоссі. Що ж до її близнючки сестри, у неї в голові не було прикрас. Лише два хвостики стирчали на маківці й ті, вона поспішила перев'язати в один великий хвіст на потилиці.

- Чорт! - Пробурмотів, на щось образившись Майк.

- Та годі тобі, і ти нас наженеш не хвилюйся ти так. - Поплескав товариша по плечу Кай.

Клацнувши іклами, вампір незабаром посміхнувся другові знизуючи плечима.

Хлопець зі світлих був, мабуть, магом. І судячи з усього був єдиним, хто зберігав спокій. Він якраз і вів машину, уважно спрямовуючи її крізь сутінки.

- Кого сьогодні вбиватимемо? Ой... тобто ловитимемо, чи шукатимемо.

Виправилася тим часом відьмочка, яка після спілкування з кровожерним вовченятком. Вже сама бажала крові та видовищ.

- Вам би темним тільки вбивати...- заскімлила постраждала.

- І? - Посміхнувся вампір. - Це привід для підвищення вогкості? Такими темпами світлячки зовсім з дому боятимуться висунути носа. Там і до параної недалеко. Метатимуться по кімнаті, намагаючись сховатися навіть під табуреткою. А це дуже жалюгідне видовище скажу я вам.

І тут Аврора не втрималася, потягуючись вже другою рукою до шпильки.

- Ух ... - Вирвалося з неї.

Друге зап'ястя обпалило болем, на той момент здавалося що в нього вп'ялися тисячі голодних ос. Але, все-таки прикраса у вигляді квітки, так само була нещадно витягнута з голови світлою.

- А ось тепер знатимеш!

Вишкірилася дівчина обертаючись, з утвореним солом'яним гніздом на голові.

Високий пучок на її голові прийшов у непридатний вигляд, а колишньої красивої зачіски як не бувало. І все через допитливу відьму, яка перевіряла здібності свого нового тіла.

- Повернімо її в стяг сіна? - Вирішив втрутитися вампір.

Підтверджуючи тим самим, що всі темні за кожний кипиш. І навіть Майк закивав, милуючись на предмет, що впав йому під ноги.

- Ну-ну годі тобі, - знущально простягнув темний маг. - Давай використуємо її тіло для зілля. Там органи наповнені магією. Відповідно дуже багато магічних сил надають тому хто його поглине, практично допінг лише тривалої дії.

- Кривавий бульйончик зі світлого перекрута? - Відразу зацікавився вампір.

- У мене курсова була з витягування магії з їхніх частин тіла за допомогою варіння.

Закивав озлоблений Майк, поглядаючи на шпильку біля своїх ніг.

- Там кожну запчастину потрібно окремо по-особливому промивати у спеціальному відварі!

Аврора й сама зацікавилася. В середині автомобіля морок не просвічувався. А ось коли вона глянула крізь сутінки й зовсім засмутилася, своєму відкриттю.

«Ось якого біса світлий носити на собі породжених тьмою ос?» Розмірковувала вона придивляючись уважніше до шпильки у вигляді чотирилистої квітки.

Так, так справді ос. А вони мало чим відрізнялися від звичайних, лише кольором у темно-сіру та чорну смужку та їх там близько десяти штук на самій квітці шпильці.

Постраждала мимоволі шмигнула носом і цим нагадала темним про себе.

«От і слабка ланка» задоволено видихнула Аврора, одразу наситившись магією від неї.

А що? Виховання дітей багато сил займає. А всі ці два тижні до навчання невдалий татечко безнапасно сплавляв своє чадо на Аврору, використовуючи її як виховательку.

Так мало того, лише їх. Але ж він ще й встиг розтріпати це всім вовкам і перевертням, які жили в окрузі. Ще й похвалив її перед усіма. І тепер щодня у дворі будинку дівчини, зранку збирався цілий натовп із 5 ~ 8 вовченят. Тільки от вона не втомлювалася. Все частіше перетворюючись на вовчицю, вона невдовзі зрозуміла, що малеча слухається її беззаперечно.

Сама дівчина розуміла, що за цей час чудово розважилася з цією зграєю допитливих дітлахів і навіть багато чого навчилася. Грати разом із ними виявилося весело.

А ще полювання в якому найстарший з вовченят вперше загнав нещасне мишеня на дерево. З якого той потім і впав. А невдовзі всією групою вони вже спостерігали своїми звіриними поглядами, як вовчиця, на ім'я Аврора розкриває мишеня, що само вбилося. Показуючи малечі з чого він складається і як його випатрати. При цьому звір знав, що серце треба з'їсти першим. Тільки ось чому вона дозволила з'їсти серце мишеняти старшому, дівчина чомусь не знала.

Чоловіки, схоже, були голодні, оскільки й сам водій незабаром встряв у розмову. При цьому світлий намагався згладити кути й дівчата були за це йому дуже вдячні. Розмова про членоушкодження плавно перетекла в спокійне річище. А автомобіль тим часом зупинився біля багатоповерхової будівлі.