Випуск 1. Частина 2. Казкові феєрверки для дітей 8-9 років

НАТАЛІЯ ЛАТУНЕНКО. Буркотун

  Буркотун

 

За олівці Назарчик взявся —

приніс із школи завдання:

намалювати треба звіра,

якого в світі геть нема.

 

Не поспішав — став міркувати,

яким же буде диво-звір:

чи буде плавати, літати,

чи житиме десь серед гір.

 

Уява жвава розігралась —

забігав швидко олівець.

З'явились вуха, лапи, крила —

Ну ось... і справі вже кінець.

 

— Ойо-йо-йой! Це що за вуха? —

зненацька диво-звір спитав.

Від подиву Назар аж зойкнув —

такого зовсім не чекав.

 

— Це що, насправді? Ти говориш?

Нічого не збагну... це як?

— Я ж звір, якого не існує...

Балакати  люблю... отак.

 

Кажу тобі ще раз, послухай:

у мене вуха вкрай малі,

а крила треба трохи менші,

щоб не тягати по землі.

 

Тоді задумався Назарчик:

— Істоту ж як назвати ту?..

Ти балакучий і бурчливий,

то будеш зватись  Буркотун.

 

Почав він крила виправляти,

щоб трохи зменшити бодай.

Аж чує... тихий голос мами:

— Назарку, синку, вже вставай!

 

 

— Так це був сон?  Оце пригода!

Та ні...я ж вчора малював...

завдання це  моє у школу...

лиш звір тоді не розмовляв.

 

Назар збирається до школи,

малюнок у рюкзак поклав.

Із мамою удвох сміялись —

про сон цікавий розказав.

 

У рюкзаку, де тихо й темно, —

а книги всі не говіркі, —

жалівся Буркотун уявний:

— Та вуха ж, крила... не такі!

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше