***
У калюжах міста
Небо вигляда,
У калюжах міста
Сонечко сія.
То подмуха вітер,
То листок впаде,
То хлопчисько стиха
Їй привіт дає.
Запуска кораблик
Чи камінчик — бульк! —
Й визирнув з калюжі
Хвильок ніжних гульк.
Калабаня мружиться,
Сонечку киває
І хмаринкам в небі
Погляди пуска.
Про людські образи,
Спогади сумні
І про радість часу —
Погляд у журбі.
Дощику всміхається,
П’є його водицю —
І малює райдуга
Барвами круги.
Милі й неозорі
В них таяться дні.
Веселкові зайчики
Бігають в воді
І хлопчиську тихому
Попадають в сни.
І сміється місто
В тій заграві мрій —
Задзеркалля світу,
Світло і журба.
Все відбилось місто
У калюжі дня.
***