ШОСТА СЦЕНА.
Дідусь прокидається у кріслі. Заходять бабуся з газетою, мама з глечиком молока і Крихітка.
БАБУСЯ. Ну от, знову ти заснув. (кладе газету Дідусеві на коліна).
ДІДУСЬ. Я не спав. Я… думав.
МАМА.Треба братися до справ. Різдвяний гном сьогодні зайде по дзвіночки.
КРИХІТКА. Уже? Так швидко?
МАМА. Так. Дзвіночки треба скласти в мішок. Він, здається, у скрині. Крихітко, донечко, дістань, будь ласка!
Крихітка підбігає до скрині.
Раптом Нільс різко зривається з місця.
НІЛЬС. Ні!
Стрибає й сідає на скриню, притискаючи кришку.
МАМА. Нільс! Що це таке? Злізай негайно.
НІЛЬС. Там… там мішка немає!
КРИХІТКА. Як це немає? Ми ж з тобою учора бачили мішок в скрині.
НІЛЬС. А я його переклав...
ДІДУСЬ. (дивиться в газету) От тобі і маєш!!!! Ви тільки послухайте. (Читає) «Різдво під загрозою. У земляного народця зникла кришталева флейта». Оце так…
КРИХІТКА. Кришталева? Та сама?
ДІДУСЬ. Єдина на всьому білому світі.
БАБУСЯ. Якщо вона не прозвучить опівночі…
МАМА. Ніколи такого не було.
ДІДУСЬ. Без флейти дух Різдва може не знайти дороги.
МАМА. Ми мусимо допомогти. Хай ми з тролями й не дуже дружні, але в біді всі разом.
КРИХІТКА. Мама треба сховати дзвіночки. Раптом цей хтось, який викрав у тролів флейту, забере наші дзвіночки.
МАМА. Ти маєш рацію. Але де ж наш мішок?
КРИХІТКА. Та ось він під ялинкою.
НІЛЬС. Не чіпай!
МАМА. Та що з тобою, синку? Ти дивно поводишся останнім часом.
БАБУСЯ. І такий блідий.
Крихітка швидко дістає мішок.
КРИХІТКА. Ой, там щось є!
Крихітка швидко дістає з мішка зламану кришталеву флейту. Нільс намагається відібрати у неї.
МАМА. Нільсе…
БАБУСЯ. Свята ніч…
ДІДУСЬ. То ось вона яка — Кришталева флейта.
КРИХІТКА. Це ж та сама флейта, правда?
ДІДУСЬ. Та сама.
МАМА. Нільсе. Звідки вона в нашому домі?
НІЛЬС. Я…
МАМА. Це ти її взяв?
ДІДУСЬ. (Читає). «Земляний народець обурений. Винного шукають».
МАМА. Це про тебе, синку?
Нільс опускає очі. Мовчить.
КРИХІТКА. Нільсе, скажи щось…
МАМА. Без цієї флейти дух Різдва може не прийти. Ти розумієш, що це означає?
РАСМУС. (Вилазить зі скрині). Стійте. Це не він. Апчхи!
БАБУСЯ. Свята ніч...
МАМА. Хто ти?
РАСМУС. Я Расмус. Але всі мене кличуть Розтелепа. Це я зламав флейту. Ненавмисно. Я не хотів.
МАМА. Ти земляний троль? Що ти тут робиш?
РАСМУС. Я хотів у вас дочекатися Різдвяного гнома. Попросити допомоги.
БАБУСЯ. От тобі й маєш…
РАСМУС. Нільс нічого не вкрав. Він просто сховав уламки. І мене.
КРИХІТКА. Але чому ти в скрині ховався?
РАСМУС. Я боявся.
МАМА. Чого саме?
РАСМУС. Шпигунів… І Привида. Апчхи!
ДІДУСЬ. Будь здоровий. Так це ти чхав?
РАСМУС. Я.
МАМА. Ой ти бідолашний. Так ти жив у нашій скрині? І це ти подарував нашим дзвіночкам голос?
НІЛЬС. Так це він. Расмус — Розтелепа.
МАМА. Та який же він Розтелепа? (Роздивляється дзвіночки) Він диво-майстер!
Стук в двері.