Різдвяна флейта. ЧЕТВЕРТА СЦЕНА

ЧЕТВЕРТА СЦЕНА

Обережно відчиняється сундук. Звідти визирає Расмус. Він змерз, трясеться. Підходить до крісла-гойдалки дідуся, бере ковдру, закутується.

РАСМУС. Тихо, мабуть, всі сплять.

За сценою Нільс наспівує пісню

РАСМУС. Ой. Хтось іде (Ховається за крісло дідуся).

Заходить Нільс, наливає в чашку води з чайника. П'є.

РАСМУС. Апчхи!

НІЛЬС. (Машинально). Будь здоровий!

РАСМУС. Дякую.

Нільс завмирає. Йде на голос. Відсовує крісло

НІЛЬС. Це ти сказав  «дякую» ?

РАСМУС. Мене тут нема.

НІЛЬС. Є. І ти щойно чхнув. Вилізай!

Расмус виходить.

НІЛЬС. Чого ти тремтиш?

РАСМУС. Я боюсь…

 
НІЛЬС . Мене?

РАСМУС. Ні. Тебе я знаю. Ти Нільс-ніссе! Я не боюся Ніссе — ви добрі. Я боюсь шпигуна.

НІЛЬС. Якого ще шпигуна?

РАСМУС. Я  сам чув. Ви всі про нього говорили. Казали він тут ховається …

НІЛЬС. Почекай, це ж ти чхав увесь вечір?

РАСМУС. Я. Я трохи застудився.

НІЛЬС. Раз ти чхав —  значить, ти і є шпигун.

РАСМУС. Ні! Я не шпигун!

НІЛЬС. А хто ж ти тоді?

РАСМУС. Я Расмус-Розтелепа. Я троль.

НІЛЬС. Ааа! Знаю. Земляний народ. А чому Розтелепа?

Расмус мовчки дістає з-за пазухи загорнуті в тканину уламки.

РАСМУС. Ось чому.

НІЛЬС. Що це?

РАСМУС. Кришталева флейта. Я її розбив. Тролі ніколи мені цього не пробачать. Вона одна така на весь світ. Це чарівна Різдвяна флейта. І це найцінніше, що є у земляних тролів. Я хотів тільки подивитись. А вона — дзень! І все.

НІЛЬС. А навіщо ти сховався в наш сундук?

РАСМУС. Я знаю, що до вас приходить Різдвяний Гном. Хотів його дочекатися і попросити допомогти. Якщо вже він не зможе полагодити флейту, то ніхто не зможе.

НІЛЬС. А навіщо потрібна флейта?

РАСМУС. Я сам не знаю точно. Але мама каже, якщо ми, земляні тролі, не заграємо на ній — не настане Різдво.

НІЛЬС. Як не настане? А навіщо ж ми готуємо подарунки для дітей? Ми повинні врятувати Різдво. Треба діяти разом!

Простягає руку Расмусу. Той тисне.

РАСМУС. Але спочатку треба дізнатись побільше про цю флейту.
НІЛЬС. Я спитаю дідуся. Він все знає.
РАСМУС. Добре. Тільки не видавай мене, я поки тут сховаюсь…

НІЛЬС.  Зачекай! Треба переховати уламки флейти. Ось тут є мішок. (Дістає мішок з сундуку. Кладе флейту. Загортає и ховає під ялинку) Расмусе, а хіба твоя мама не буде тебе шукати?

РАСМУС. Я у неї тридцять дев’ятий. Вона й не помітить (Зітхає). Та й навіщо їй син Розтелепа...

Пісня:

РАСМУС.                Я троль! Я Расмус-Розтелепа!

                                Я завжди щось роблю не так.

                                Здається, на усю планету

                                Я найнезграбніший дивак.

НІЛЬС.                    Але тепер нас уже двоє!

                                Нас двоє, а біда одна.

                                Ми щось придумаєм з тобою,

                                Бо ми зустрілись недарма!

НІЛЬС І РАСМУС.  Нам треба вірити у диво

                                Бо зараз, як-не-як, Різдво! 

                                І допоможе нам, можливо, 

                                Різдвяний всемогутній Гном!

МАМА. (за сценою). Нільсе! Ти де? Що за шум серед ночі? Негайно лягай спати.

НІЛЬС. Зараз, мамо! Я ...просто п’ю воду! (Расмусу) Не бійся. Я повернусь, Расмусе!

Нільс виходить. Расмус дивиться на стіл з дзвіночками. Обережно бере один.

РАСМУС. Які гарні. Тільки язичків не вистачає... Тому й не дзвонять. Зараз… (Працює).