ІННА МАЗУРОВА. Як Хмаринка злість приборкувала

Як Хмаринка злість приборкувала

Високо в небі жила маленька Хмаринка. Вона була пухка і біленька, але мала одну таємницю: коли щось ішло не так, як їй хотілося, Хмаринка дуже сердилася. Якщо в неї не виходило зібрати всі краплинки до купи, або вітер дув не в той бік, вона насуплювалася, ставала сірою, і з неї летіли маленькі блискавички.

Внизу, на м'якій зеленій травичці, жило маленьке Кошеня. Воно було дуже грайливе і пухнасте, з ніжними вушками та довгими вусиками. Кошеня обожнювало гратися на сонечку, але щоразу, коли Хмаринка починала сердитися і пускати блискавиці, Кошеня лякалося. Воно зіщулювалося, ховалося під великий кущ і тремтіло, поки гроза не мине.

Одного разу Хмаринка побачила, як Кошеня знову тремтить під кущем. Їй стало сумно. Вона зрозуміла, що її злість не просто робить її сірою, а ще й лякає того, кого вона не хотіла ображати. 

Кошеня було таким маленьким і беззахисним!

— Ой, — подумала Хмаринка, — моя злість шкодить не лише мені, а й моєму маленькому другові.

Відтоді Хмаринка вирішила вчитися приборкувати свою злість. Коли в неї знову щось не виходило, вона не одразу сердилася.

Вона вчилася глибоко вдихати і видихати, рахувати до десяти і думати, як можна зробити по-іншому. Вона помітила, що коли вона так робить, блискавички вже не летять, а замість них з'являється легенький дощик, який поливає квіти.

Кошеня більше не ховалося. Воно бачило, як Хмаринка стає все привітнішою, і радісно вибігало на травичку.

А Хмаринка зрозуміла, що бути доброю і спокійною набагато приємніше, ніж сердитися, бо так щаслива не тільки вона, а й усі навколо.

Вона навчилася не злитися, а знаходити спокій у своєму серці, щоб дарувати тепло, а не страх.

Запитання до казки:

• Як ти думаєш, чому маленька Хмаринка так сердилася?
• Як почувалося Кошеня, коли Хмаринка пускала блискавиці?
• А ти коли-небудь відчуваєш злість, як Хмаринка? Що допомагає тобі не сердитися і бути спокійним(-ою)?
• А ти хотів(-ла) би мати такого друга, як Хмаринка чи Кошеня? Чому?