Допоки старші помогайлики допомагали бабуні пиріжки ліпити малі заходилися з пиріжків вишні виколупувати і на блюдечко складать – почули, як бабуня сказала, що вишень малувато, на пиріжки не вистачить.
Побачила те бабуня – насварилася:
– А йдіть ви з такою поміччю, краще у дворі погуляйте!
Вони й побігли. Як м'ячики на подвір'я повикочувалися.
А пора була осіння: тепла, золота.
Дивляться помогайлики, а з їхнього клена листочок долі впав.
Вхопили помогайлики листочок, та й до дерева:
– Дядечку, ви листочка загубили!
Мовчить клен, думає, що малі глузують з нього.
Тоді вони залізли на дерево, спробували листок назад до гілки причепити.
Клен аж розсердився та віттям трусонув:
– Ух! Розбишаки! – з крони листя рясно посипалося.
– І там теж! – закричав найменший помогайлик.
Всюди з дерев падало листя.
Заскочили помогайлики до хати:
– Бабуню, там таке! Таке сталося!
– Та що ж там таке? – занепокоїлася старенька.
– З деревами біда!
– Дерева рятувати треба!
Кричать помогайлики один з-перед одного.
– Та що сталося?!
– Листя з дерев падає!
– Ну, та й що?! – здивувалася бабуся
– Як то що?! Воно назад не чіпляється!
Тільки руками сплеснула та й сміється:
– Навіщо ж його чіпляти? Це ж осінь! Восени дерева сплять, їм листя не потрібне, от вони його і скидають. А весною прокинуться – і нові листочки з'являться. Тоді дерева будуть ними сонячні промінчики ловити і водичку, а нам кисень даватимуть.
– А навіщо нам кисень? – запитав малий помогайлик.
– Щоб дихати. І люди, і тваринки, і рослини, навіть дерева, всі дихають повітрям, а в ньому кисень, – відповіла помогайликам бабуся. – Зрозуміли?
– Зрозуміли, – відказали вони.
– Ну, то гайда пиріжки їсти! – усміхнулася.
– Пиріжки! Пиріжки! Пиріжечки! – зраділи помогайлики, хоч насправді тільки крихти з пиріжків і їли.
– А з цим, що робити? – найменший помогайлик показав на кленовий листочок, який вони в дім притягли.
– Спалити! – діловито відказав старший помогайлик. – Я бачив, як листя палять.
– А цього робити не можна! – суворо відповіла бабуся.
– Чому, бабуню?! – розгубився присоромлений помогайлик.
– За літо в листі збираються всі-всі погані речовини, різні гази з машин, фабрик, заводів. Якщо листя спалити всі ці шкідливі гази підуть у повітря і ми будемо ними дихати, – відповіла вона, поправивши окуляри на носі.
– Ой, я не хочу цим дихати!
– І я не хочу!
– І я!
Заметушилися малі.
– То що ж робити з листям? – запитав найбільший помогайлик.
– А листя треба підгорнути під дерева.
– А їм це не зашкодить?
– Зовсім ні. Взимку листочки зігріватимуть коріння дерев і тваринок різних, які ховаються від холоду: жучків, павуків, їжачків, мишок. А весною з листя буде перегній, а це як корисні вітаміни для дерев.
– Ми хочемо підгортати листя під дерева, щоб у них були вітамінчики, – заплескали помогайлики в долоньки.
Бабуня розламала пиріжок і для кожного попогайлика шматочок виділила, з вишенкою:
– От завтра й підемо листя підгортати. А тепер гайда пиріжки їсти! Смачного!
Червень 2024