Десь на третьому місяці Яна сама розповіла про вагітність подругам, мамі і на роботі. Припинила проводити тренування в залі. Тільки усні консультації залишила за собою, та й їх звела до мінімуму. Переважно помагала Юрі. Не мала сили займатися, як раніше. Більше хотілося спати, лежати. Деколи ходила поплавати в басейні. Ледве змушувала себе хоч трохи бавитися, гуляти з сином, і займатися хатніми справами. Та, як займатися? Прибирала, як і до того наймана жінка, а Яна тільки готувала, прала і дбала про малого. І то часто замовляла готову їжу з кафе Ані Пух.
Стас, отримавши нарешті зелене світло, на радощах хвалився всім під ряд тим, що скоро стане татком. Аж смішно було. Батьки дуже зраділи, ну і сестра з братом, звісно. А Мирон підколював, що Стас так всім хвалиться, наче сам ту дитину народить.
По правді, чоловікові було нелегко через всі ті зміни. І бувало, що, повертаючись з роботи, не знав, чого чекати вдома. Якою Яна буде в той вечір. Плаксивою, чи сердитою. Закомандує апельсинів, чи фісташок. А, може знову бурчатиме через його парфуми, які раніше подобалися їй мало не до екстазу. Бувало, що її раптово нудило від тих запахів, які раніше дуже любила.
Все змінилося. Тепер Яна була зовсім не схожа на ту енергійну, життєрадісну дівчину, з якою одружився Гусарський молодший. Часто, сама від себе страждаючи, жінка просила вибачення за свій паскудний настрій і поведінку. Розуміла, що це неправильно, але невдовзі знову робила те ж саме — марудила через якусь дрібницю, або просто дулася і йшла собі лежати в кімнаті, або дивитися якусь мелодраму і знову плакати.
В такі вечори Стас почувався дуже самотнім. Здавалося, що він зайвий у цьому домі. Що вона не хоче його бачити. Навіть хотілося деколи поїхати кудись, посидіти з Мироном допізна, щоб похвилювалася і оцінила, як може бути. Але Стас боровся з такими бажаннями. Розумів, що нічого хорошого це не дасть. Навпаки. Але, деколи таки відривався. Знову почав брати участь в автоперегонах. Хоч Яна була категорично проти, але чоловік хоч в цьому шукав тих емоцій, яких бракувало вдома, відволікався від кислих буднів.
Найгірше було через апатію Яни до подружнього обов’язку. У першій половині вагітності їй рідко хотілося близькості. Хоча, боячись повторення історії з Денисом, старалася не відштовхувати чоловіка. Але, це все одно була зовсім не та романтика, що раніше, до вагітності. Стас почувався винним в тому, що чіпляється до жінки, яка насправді хоче лише спати. Від цього обом було дуже важко.
Мабуть, дисгармонія в шлюбі якось таки була помітною по чоловікові. Був неспокійний і похмурий на роботі. І цим вирішила скористатися одна його колега. Почала здалеку. Мило щебетала, турботливо цікавилася, чим помогти Стасові. А поступово почала легенько фліртувати з молодим шефом. Стас був на своїй хвилі, тому втратив пильність, не помічав, що красуня підбирається все ближче, втирається в довіру.
Одного вечора, коли всі вже розходилися з офісу по домах, секретарка Стаса теж вже пішла, Ольга непомітно прослизнула у кабінет Гусарського. Грайливо постукала по одвірку, відчинила двері.
̶ Можна, Станіславе Валерійовичу? — мило запитала і, не чекаючи дозволу, зайшла. Стас зосередився на якомусь документі на моніторі, втомлений, не звертаючи уваги на гостю, буркнув:
̶ Угу...
̶ Ще працюєте? Мабуть, втомився вже... — лагідно проказала, підійшла до чоловіка ззаду.
̶ Угу... — знову буркнув Стас, не звернув уваги на довгоногу кралю, яка навмисне розстебнула два верхні ґудзички блузки, щоб показати свої пишні принади.
̶ Бідненький... Хочеш зроблю розслабляючий масажик? — протягнула Оля. Чоловік нарешті поглянув на неї. Розгублено перепитав:
̶ Що?
̶ Ну... Просто, по-дружньому. Щоб не боліла спина. Я вмію. Хочеш? — тихо проказала. Теплі руки дівчини лягли на втомлені плечі Стаса в тонкій сорочці. Чоловік мимоволі згадав, як колись Яна часто робила йому так само. На якусь мить бажання масажику почало перемагати. Тихо застогнав, як приємно...
Дівчина продовжила масажувати плечі, шию. Стас якусь хвилину-другу боровся з собою, заплющив очі. В голові шумить від втоми. Так захотілося розслабитися. До знемоги. В той день було повно стресу на фірмі, ще й Яна дзвонила зі сльозами, бо він забув забрати з пошти якусь річ, яку вона замовила через інтернет. Без кінця чимось незадоволена, рюмсає через кожну дурницю. Так це все дістало... Хоч вовком вий!
Оля на обмежилася самим масажем, не витримала, нахилилася і легенько торкнулася губами за вушком чоловіка. Глибоко вдихнула його запах. Тихо прошепотіла:
̶ Ти так смачно пахнеш... Я не можу... Втрачаю голову... — Стаса, мов струмом вдарило. Строго проказав до красуні:
̶ Що?! — різко повернувся в кріслі. — Оль, ти, що робиш?!
̶ Стасе... Ну, чого ти? Тобі ж подобається... Хіба, ні? — спокусливо прошепотіла. А тоді нахилилася вперед, сперлася руками на його коліна, демонструючи молодикові свої принади в розстебнутій блузці. — Тільки не кажи, що ти проти розваг в позаробочий час, — підморгнула. Повільно облизала губи.
̶ Оль, ти... — у Стаса різко пришвидшилося серце, хапнув повітря. Кров завирувала від «пейзажу», який йому підсунули просто під ніс. Бажання вдарило в свідомість, як шалене.
#3611 в Любовні романи
#1680 в Сучасний любовний роман
#985 в Жіночий роман
Відредаговано: 24.02.2022