Глава 4

Задовго до Марії у світі без магії.

Академія правителів.

Зал був наповнений адептами для позапланової лекції із запрошеною гостею. Рендольф як завжди сидів ззаду один і чекав на початок.

- Привіт Майк. - сів біля нього Еліас. Рендольф лише кивнув. Він уже звик до свого тимчасового імені. - Дивись, що знайшов. - Еліас простягнув якусь папку з фотографією дівчини. Шатенка з фарбованими кінчиками в фіолетовий.

- І? – Рендольф вигнув брову.

– Це Аріана. – Еліас почав пояснювати. - Ну та дівчина через яку ми минулого тижня у барі побилися

- Побилися? – Рендольф єхидно уточнив.

- Ну, ти побився. - Еліас скривився. - Вона виявляється також менталіст. Тому мені не вдалося покопатися в голові у неї.

- Може відчепишся від дівчини?

- Ну ти й нудний. – Еліас закотив очі. - Знаєш друг, мені іноді здається що тебе дівчата зовсім не цікавлять.

Рендольф вирішив проігнорувати та не ділитися з новим так званим другом своїм особистим життям.

- Адже бачу ти лише з мужиками. - не вгамувався Еліас. - Точніше переважно лише зі мною.

- Розкусив мене. Ти мій предмет обожнювання. – Рен саркастично відповів.

- Я серйозно запитую. – Еліас насупився. - Хіба тобі не хочеться іноді пустити душу до раю? Одне дівчисько взяти чи парочку і розважатися?

- Скажімо так, для перевертнів секс не з справжньою парою особливого захоплення не викликає. Просто чисто фізична потреба.

- Важко вам все ж таки живеться. - Еліас скривився і хотів щось додати, але в цей момент зайшла викладачка.

Жінка середнього віку в елегантному одязі і з приємною зовнішністю. Перш ніж почала говорити, вона оглянула весь зал. І на деяких учнів затримувала погляд. Як і на Рендольфі з Еліасом.

- Доброго дня, дорогі адепти. - почала вона. - Мене звуть Олівія Вуд. Сьогодні для вас буде лекція, щоб пояснюватиме з перших вуст, навіщо ж потрібні віщуни для правителів і як взагалі працює сила передбачення.

Вона довго пояснювала про свій дар. Адепти з перших рядів, як і властиво відмінникам, слухали уважно і з відкритими ротами. А останні ж ряди позіхали і тихо перешіптувалися. Рендольф хоч і слухав, але особливої ​​уваги не звертав, а Еліас, який сидів з ним, повністю поринув у вивчення цікавої для нього дівчини.

- Як я і раніше говорила, щоб побачити більш точне передбачення, потрібно бути з людиною знайомою або мати кровні узи... - продовжувала говорити Олівія Вуд.

- Навіщо так морочитися, вона ж для тебе просто «чергова». - вирішив відволіктися від нудної балаканини гості Рендольф і звернувся тихо до Еліаса.

- Я б на вашому місці уважніше слухала. – трохи голосніше заявила гостя. Вона дивилася на задню парту.

– Це вона до нас? – Еліас повільно підняв голову.

- До сусіда по парті. - відповіла Олівія Вуд. - Ваша майбутня свекруха, юначе - віщунка. А її дочка ваша обраниця з білим волоссям буде до неї сильно прив'язана.

Рендольф підвівся з місця. Він був розгублений. Як вона могла бачити його майбутнє? І головне питання чи не розкриє зараз вона його? Всі ці думки крутились у нього в голові.

- Вибачте. - Рендольф хотів якнайшвидше сісти і зробив винний вигляд.

Олівія якось дивно затримала погляд на ньому і секунд тридцять дивилася не відриваючись.

- Після лекції залишіться будь ласка. Можете сідати. - лише сказала трохи похмурим тоном вона.

Рендольф полегшено видихнув. Але думки продовжувалися битися в голові.

- У когось з'явилася прихильниця. - дуже тихо з'їхидничав Еліас. - Вона нічого якщо тобі подобаються старше.

Рендольф проігнорував його.

Лекція закінчилася і до Олівії вишикувалася черга адептів із питаннями «А чи не могла б вона їм теж щось розповісти про майбутнє». Олівія люб'язно розмовляла з кожним та розповідала що бачить.

Еліас махнув рукою на цю чергу і вирішив, що піде в покої далі вивчати папку. Він попрощався з другом і вийшов із аудиторії.

Рендольф напружено чекав, коли ж усі розійдуться. І коли останній адепт вийшов, Олівія зачинила двері і сіла біля Рендольфа.

- Ти, напевно, мене не пам'ятаєш. - почала викладачка. - Я добре знайома з твоєю родиною.

Серце Рендольфа почало прискорено битися. Невже одна викладачка може зараз зруйнувати його навчання та зіпсувати життя Саландарським горам?

- Ви мене з кимось переплутали. - нервово відповів перевертень.

- Твоя мати моя близька подруга і коли тобі було років зо три мені довелося виїхати з Сал ... - вона замовкла. - З вашого маєтку.

- Що вам потрібно? — Рендольф глянув на неї. Він використовував ментальний вплив перевертнів.

- Я бачила бачення про тебе і твого друга. Ти ж знаєш що це син Трандастів?

- В курсі. - сухо відповів Рен.

– Від імені Трандастів на тебе буде напад. Але коли саме не знаю. Бачила великий вибух у парку, і ти стояв один.