7

Життя в селі виявилося на превеликий подив нудним і одноманітним. Переконавшись в тому, що Петро чудово влаштувався в будинку батьків, Олена наступного ж дня поїхала в місто. Там на неї чекали маленькі діти, робота на фірмі, інші численні турботи. Жінка щодня надзвонювала чоловіку на мобільний телефон, але ці довгі розмови все ж таки не могли замінити чоловіку її присутності.

Нерідко щоб хоч трішки розігнати наростаючу журбу чоловік годинами випитував у батьків про їх теперішнє життя, про останні сільські новини, про все, що тільки могло представити для нього інтерес. І якось мати під час їх довірчої бесіди проговорилася:

– Синку, а ти знаєш, що Богдан недавно повернувся в село.

Від цієї надзвичайної новини ноги у Петра підкосилися і неспокійно йокнуло серце. Картини минулого завертілися у нього перед очима. Чоловік враз пригадав всі деталі свого знайомства з Оленою. Воно відбулося відразу ж після підлої зради Наталії, коли Петро, вражений підступністю дружини, приїхав в рідну домівку щоб там угамувати своє горе і знайти хоч трішки душевного спокою і рівноваги. Саме тут в селі він і зустрів Олену, внучку їх сусідів бабці Ганни і діда Миколи.

Вперше чоловік побачив її на картопляному полі, яке знаходилося по-сусідству з городом його батьків. Молода жінка відразу ж придивилася Петру. У неї були настільки підкупляючи-щирі і в теж час сумно-тужливі очі, що він мимоволі зацікавився незнайомкою. Як її звуть? Хто вона? Звідки з'явилася в сусідів? Відповіді на деякі з цих питань Петро незабаром дізнався від своєї матері. Виявилося, що сусідку звуть Олена. Вона молода мати-одиночка, якій дуже не пощастило в житті, і яку підло зрадив її коханий хлопець, покинувши в найскладніший для дівчини момент. 

Почута розповідь зачепила якусь потайну струну в душі чоловіка, і він чомусь забажав ближче познайомитися з Оленою. Дуже скоро йому представився такий випадок. Через декілька днів підвозячи сусідку в місто на своєму автомобілі, він запропонував їй пообідати разом. Жінка погодилася. На тому пам'ятному обіді Петру вдалося вмовити її піти з ним на сільську дискотеку. А коли пізно вночі вони прощалися, чоловік не стримався і поцілував Олену.

Той перший невинний поцілунок став початком їх подальшого сімейного щастя. Дуже скоро Петро відчув, що сусідка дивовижним чином зайняла всі його думки. Чоловіку раптом захотілося захистити цю побиту життям жінку, оберегти її від всіх неприємностей, і інстинктивно йому здавалося, що вона здатна дати йому те, що не змогла і не захотіла дати дружина. Йому дуже сподобалася Олена, жінка, яка того дня змогла приглушити біль, подарувати давно забуті приємні відчуття, дала можливість відчути себе сильним, потрібним, упевненим в собі чоловіком.

Петро дуже сподівався на те, що і він не байдужий Олені. На щастя ці його потаєні надії були небезпідставними. Після декількох тижнів вишуканих залицянь і довірливих бесід чоловіку вдалося добитися у Олени згоди на те, що разом вони відкриють нову світлу сторінку тепер уже їх загальному життю.