1

Справжні неприємності ніколи не приходять поодинці. У правдивості цієї народної мудрості Петро наочно переконався на прикладі недавнішніх подій свого власного життя. Але чому так трапляється і чим саме звичайна людина притягає до себе таку низку проблем і бід, які безжально перевертають вверх ногами всю його долю, йому було звісно ж не збагнути. Адже ще кілька місяців тому все здавалося таким прекрасним і безтурботним. У нього без перебільшення було все, про що тільки може мріяти дорослий чоловік; любляча дружина, престижна робота, пошана оточуючих. А потім, раптом…

Той незабутній вечір нічим особливим не відрізнявся від звичайних осінніх вечорів, яких в житті Петра була незліченна кількість. Дружньо мерехтіли вікна в найближчих багатоповерхівках, тихо повівав дивовижно лагідний жовтневий вітер, блаженно муркотіло засинаючи маленьке провінційне містечко. Все навколо ніби дихало добросердям і спокоєм.

Петро Іванович поставив свою машину на платну стоянку, і не поспішаючи, повертався додому. До будинку, де розташовувалася його квартира, було рукою подати, і цю невеличку відстань чоловік любив проходити, не поспішаючи пішки. Петру подобалося під час цього нетривалого шляху, відкидаючи всі буденні негаразди, спокійно готується до зустрічі з коханою дружиною і любимими дітьми. Він насолоджувався думками про те, як незабаром притисне до себе дорогу Олену і розцілує маленьких синочка і донечку.

На жаль, того вечора цим райдужним мріям Петра не судилося збутися. Із-за рогу, вищачи гальмами, вирвався невідомий автомобіль. Невпевнено мигаючи єдиною фарою, що ледь світилася, машина, виляючи з одного боку в інший, наближалася, немов нестримний монстр. Чоловік не встиг відповідним чином відреагувати на побачене (і ніхто б, напевно, в цій екстремальній ситуації не встиг) як багатотонна махина, наздогнавши його, підкинула людське тіло, немов ганчіркову ляльку і безжально кинула на брудну бруківку вулиці.