Її особливий день

Наближався день народження головної героїні.

За декілька днів до її свята хлопець дізнався, що вона не любить святкувати свій день народження. Річ у тім, що за декілька днів до її вісімнадцятиріччя померла її бабуся. Її вже не було з ними понад рік. Хлопець не знав, що робити: вітати її зі святом чи ні. Він не хотів завдати їй болю або нагадати про сумні спогади.

За чотири дні до її дня народження він побачив дівчину в університеті. Її погляд був дуже печальним, адже наближався день, коли вона втратила свою найближчу людину.

На третій день до її дня народження він усе-таки вирішив привітати її. Можливо, хоча б трохи підніме їй настрій. Хлопець дуже довго вибирав подарунок, але зрештою визначився. Він купив для неї срібний ланцюжок із кулоном. Він дуже переживав, чи сподобається їй подарунок.

І ось нарешті настав довгоочікуваний день — її свято. Хлопець не спав до опівночі й рівно о дванадцятій написав їй:

— Вітаю з днем народження!

Вона відразу ж відповіла:

— Дякую.

— Чому не спиш? — запитав він.

— Безсоння.

— У тебе все добре?

— Так, усе добре.

— Точно?

— Точно.

— Ну добре.

— А що? Мало бути недобре?

— Та ні, ні. Просто бачив тебе в універі. Ти останніми днями така сумна ходила. От і запитав.

— Звичайно, сумна. Ти ж знаєш. Я тобі розповідала.

— Знаю.

— Ну от. То що, мені треба було до неба стрибати й радіти?

— Та ні. Тут такому не можна радіти.

— Ну от.

— Гаразд, усе, закрили тему. Вибач.

— За що вибачаєшся?

— За те, що зіпсував тобі настрій.

— Та не вибачайся, усе добре.

Через пару хвилин вона написала:

— Ще раз дякую за привітання. Мені дуже приємно.

— Можемо зустрітися сьогодні, якщо в тебе немає пар? Бо в мене всі відмінили. Але якщо ти хочеш поїхати до батьків, то зустрінемося іншим разом.

— Можна, у мене теж пар немає. А до батьків я на вихідні поїду, бо вони знають, що в мене сьогодні навчання, і немає змоги приїхати.

— Добре тоді. О котрій годині зустрінемося?

— О 13:00 вийде?

— Супер. А де зустрінемося?

— Я не знаю. Давай біля фонтанів?

— Давай.

— Тоді до зустрічі.

— Ага.

Через пару хвилин їй прийшло ще одне повідомлення:

— Ще раз зі святом!

Але вона вже не прочитала його, бо заснула. Після того, як хлопець привітав її, вона спала, як мале немовля, а безсоння раптом зникло. Дівчина була дуже-дуже рада, що саме він привітав її першим з усіх.