Особливий день

І ось настав довгоочікуваний день! Сьогодні в нього особливе свято — день народження.

О 14:00 дівчина почала збиратися, а потім вийшла з дому. Вона була дуже гарно вбрана. На ній була біло-червона кофтинка з досить глибоким декольте, крізь яке добре було видно груди. Також вона вдягнула сірі джинси та чорні туфлі на високих підборах. На шиї красувався гарний кулон, а у вухах — срібні сережки. Здавалося, вона вдягнулася досить просто, але водночас виглядала неймовірно.

Нарешті дівчина дісталася ресторану, де мало відбутися святкування. На годиннику було 15:55. Вона зайшла всередину й одразу побачила його. Хлопець сидів за крайнім столиком біля вікна, милуючись неймовірно красивим краєвидом на місто. Він був одягнений у чорний смокінг і білу сорочку з короткими рукавами. Верхні ґудзики сорочки були розстебнуті, а сама сорочка трохи просвічувалася, тому було добре видно його накачане тіло. На шиї красувався чорний галстук. Він виглядав дуже мужнім і красивим. Побачивши його, дівчина відчула, як серце почало битися швидше. Вона ніколи раніше не бачила його настільки красивим.

Тим часом вона почала наближатися до столика. Хлопець почув кроки й відразу повернув голову, щоб подивитися, хто йде. І тут він побачив її. Він не міг відвести погляду від цієї краси. Вона здавалася йому неймовірною. Серце шалено калатало, а сам хлопець почав ніяковіти, адже перед ним стояла справжня богиня, яка ніби спустилася з небес. Дівчина підійшла до нього й радісно вигукнула:

— З днем народження тебе!!! Вітаюююю!

— Дякую! — радісно відповів він.

— Це тобі подарунок. — сказала вона, простягаючи йому торбинку із шарфом.

— Зараз подивимося, що там, — зацікавлено промовив хлопець і почав розпаковувати подарунок.

Коли він повністю розгорнув його, на обличчі з’явилися щире здивування та неймовірна радість.

— Який гарний шарф! Це ти його зробила?

— Так, я.

— Офігіти! Ти ще й в’язати вмієш?!

— Ні, не вмію, але довелося навчитися, — сказала вона, почервонівши.

— Стоп. Ти заради мене навчилася в’язати?

— Ну так.

Хлопець був шокований, але водночас неймовірно щасливий. Його переповнювала радість.

— Очманіти! Дуже гарно! Це найкращий подарунок із тих, що мені коли-небудь дарували! Дякую! Мені надзвичайно приємно. Велике тобі дякую! — радісно говорив він. — Я тепер завжди в ньому ходитиму! Він неймовірний. У тебе золоті руки! Ти неймовірна!

— Найголовніше, що тобі подобається.

— Мені дуже подобається! Дякую за шарф. Чудовий подарунок!

Дівчина була неймовірно щаслива — наче гора з плечей звалилася. Вона дуже боялася, що її робота йому не сподобається. Але коли хлопець почав хвалити її та говорити, наскільки подарунок чудовий, на душі стало так легко, що вона з полегшенням зітхнула й промовила в голові: «Як добре, що йому сподобалося»

Після цього вони сіли за стіл, і дівчина запитала:

— А де інші гості? Напевно, запізнюються?

— Ніяких гостей не буде.

— Як це не буде? Вони відмовилися приходити?

— Я, крім тебе, більше нікого не запрошував, бо немає більше кого запросити.

— Як немає? А сім’я?

— Із сім’єю я відсвяткував учора, а сьогодні хочу провести цілий день із тобою.

— Ясненько. І як учора відсвяткували?

— Учора було дуже веселе святкування…

Хлопець почав розповідати, як провів учорашній день із сім’єю. Потім вони продовжили сидіти за столом і говорити про все на світі. Їм було дуже весело разом. На столі було небагато їжі, але цілком достатньо, щоб перекусити. Із напоїв було шампанське. Згодом хлопець запропонував коньяк, проте дівчина відмовилася. Так вони просиділи близько двох годин, а потім вирішили піти прогулятися. Гуляли вони до пізнього вечора, а близько 22:00 розійшлися по домівках.

Дорогою додому обоє були щасливими, але найбільше радів саме він. Адже своє дев’ятнадцятиріччя хлопець провів із нею — дівчиною, у яку був закоханий до нестями.