І ось настала ніч.
Десь близько десятої години вечора він написав їй:
— Як ти?
Вона відразу відповіла:
— Афігенно. А ти як?
На той момент дівчина вже була п’яна, адже пила разом із подругами в гуртожитку.
— Та нормально.
— Це добре.
— Дуже напилася?
— Та ні. Я твереза, як скельце!
— Ну-ну.
— Не віриш?
— Не вірю, бо знаю, що ти п’яна в стельку.
— Звідки знаєш? Ти стежиш за мною?
— Та ні, не стежу. Просто знаю і все.
— Ясненько.
Через деякий час він запитав:
— Ти завтра вільна?
— Завтра? А що в нас завтра? Який день?
— Неділя.
— Ааа, неділя! А я думала, що п’ятниця.
Дівчина настільки перепила, що вже нічого не тямила. Хлопець не міг стримати сміху, читаючи її повідомлення.
Тим часом дівчина знову написала:
— Так що завтра? Погуляти хочеш?
— Ага. Давай завтра зустрінемося?
— Вибач, але я завтра не можу. У мене багато справ.
— Тоді давай у вівторок?
— Вівторок? Це коли?
Хлопець знову не зміг стримати сміху. Вона писала настільки мило й кумедно, ніби маленька дитина, яка про все запитує.
— Вівторок це другий день тижня.
— Ааа, поняла!
— Ну то зможеш у вівторок?
— Що зможу? Щось треба зробити? Я все зможу!
— Піти гуляти.
— З ким?
— Зі мною.
— Гуляти у вівторок. Так?
— Так.
— Почекай хвилинку.
У той час, поки він чекав, то замислився: «Якщо вона навіть у переписці така смішна, коли п’яна, то яка ж вона в житті? Цікаво було б побачити її. Напевно, вона така мила, коли вип’є, — наче котик, який хоче ласки та любові. Та ні, не те. Можливо, вона, навпаки, стає дуже злою? Або ж засмучується по якійсь дрібниці й плаче. Я навіть не знаю, яка вона, коли п’яна. Я стільки всього про неї не знаю…»
Минуло близько п’яти хвилин, і тут йому прийшло нове повідомлення:
— У вівторок зможу. Де зустрінемося?
Він був неймовірно радий, адже вони знову підуть гуляти! А можливо, цього разу він навіть наважиться запросити її на вино.
— Я ще не придумав. Давай пізніше обговоримо місце зустрічі.
— Без проблем.