Випадковість чи доля?

Довгоочікувана прогулянка

Настав ранок.

Дівчина почала шукати, що вдягнути, фарбуватися та наряджатися. Він тим часом також не сидів на місці. Довго вибираючи, що йому вдягнути, він усе-таки визначився з одягом. Хлопець дуже хвилювався, адже хотів їй сподобатися. О 13:50 хлопець уже прийшов на місце зустрічі, щоб зустріти її першим. О 14:05 з’явилася вона.

— Привіт! Вибач, що запізнилася.

Юнак не міг відірвати від неї погляду. Вона була неймовірно красивою.

— Та нічого страшного. Добре, що прийшла.

— Не дуже довго чекав?

— Та ні, я недавно прийшов, — збрехав він.

— Ну, то й добре. Куди підемо?

— Пропоную прогулятися парком.

Вони пішли гуляти парком. Прогулянка тривала досить довго — десь півтори години точно. Під час прогулянки вони розмовляли про все на світі, але хлопець не відводив від неї погляду й дивився на неї майже весь час. На вулиці було прохолодно, адже все-таки була середина жовтня, і в повітрі вже відчувалося наближення холодів.

— Зимно сьогодні, — промовив він. — Ти не замерзла?

— Трохи, — відповіла вона, потираючи долоні одна об одну й зігріваючи їх своїм подихом.

Хлопець помітив, як вона намагається зігрітися, і запропонував:

— Може, підемо кудись погріємося? Тут неподалік є чудове кафе.

— Давай.

Через деякий час вони дісталися кафе.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше