План "Шум"

У готелі панувала напружена тиша.
Девід стояв біля вікна свого номера, дивлячись на нічний Ванкувер.
Еліс сиділа на краю дивана.
— Ти переїжджаєш сюди, — сказав він.
Вона підняла голову.
— Що?
— У мій номер.
— Ні.
— Еліс.
— Девіде, я не збираюся жити у твоїй кімнаті.
— Це не прохання.
Вона обурено схрестила руки.
— Тоді тим більше ні.
Майк, який сидів у кріслі, тихо пробурмотів:
— О, почалося.
Хелен кинула на нього погляд.
— Мовчи.
Девід не відводив очей від Еліс.
— Інші клани вже знають, де ти. Я не залишу тебе одну навіть на хвилину.
— А якщо я скажу, що сама можу за себе постояти?
— Я скажу, що ти студентка археологічного, яка вчора вперше побачила вампіра.
— Дуже переконливий аргумент.
— Дякую.
Еліс закотила очі.
— Ненавиджу тебе.
— Переживу.
Зрештою вона здалася.
— Добре. Але я спатиму на дивані.
— Як скажеш.
Майк тихо посміхнувся.
— Я починаю думати, що ця поїздка буде цікавішою за будь-яку битву.
— Майк.
— Мовчу.
Через кілька хвилин вони вже сиділи вчотирьох навколо столу.
На ньому лежала карта Ванкувера.
Хелен показувала розташування бібліотеки.
— Ось головний вхід. Він повністю захищений.
— Через нього не пройдемо, — сказав Девід.
— Через бічний теж, — додала Хелен. — Там охорона.
Майк задумливо дивився на карту.
Потім раптом усміхнувся.
— Тоді зробимо так, щоб вони дивилися не туди.
Девід підняв брову.
— Що ти задумав?
Майк узяв маркер і намалював на карті коло на протилежному кінці міста.
— План «Шум».
Хелен зацікавлено нахилилася.
— Слухаю.
— Створюємо серію відволікаючих маневрів. Одночасно.
Він показав на карту.
— Тут — шум. Потім ще один тут. І ще один.
— Навіщо?
Майк розсміявся.
— Вампіри люблять порядок.
Еліс здивовано подивилася на нього.
— Що?
— Ви прибіжите туди, де найбільше хаосу, — пояснив Майк. — Особливо якщо вирішите, що це напад іншого клану.
Хелен усміхнулася.
— А поки всі дивляться в інший бік…
Майк провів пальцем по карті.
— …ми тихо заходимо через чорний хід.
Девід кілька секунд мовчав.
Потім кивнув.
— Може спрацювати.
— Я знав, що ти оціниш.
— Але є проблема.
— Яка?
— Якщо старійшини зрозуміють, що ми намагалися обійти їхній захист…
Хелен завершила:
— Вони можуть оголосити нас ворогами.
Майк знизав плечима.
— Зате ми будемо живі.
Еліс подивилася на карту.
— А що робитиму я?
Усі троє одночасно подивилися на неї.
— Ти залишаєшся в готелі, — сказав Девід.
— Ні.
— Так.
— Я хочу допомогти.
— Ти допоможеш тим, що залишишся в безпеці.
Еліс хотіла заперечити.
Але побачила його погляд.
Цього разу в ньому не було наказу.
Тільки страх за неї.
Вона повільно видихнула.
— Добре.
Майк тихо посміхнувся.
— А тепер почнемо робити шум.
Девід подивився на карту.
Якщо все вдасться, вони матимуть шанс потрапити до бібліотеки до того, як сюди прибудуть інші клани.
Якщо ні…
Він перевів погляд на Еліс.
…Ванкувер може стати місцем, де почнеться війна, якої їхній світ не бачив століттями.