Випадковість чи доля?

Кілька днів

 Поки Девід займався наслідками необережної публікації Еліс, Майк нарешті повернувся до них із новинами.
Він виглядав значно задоволенішим, ніж кілька хвилин тому.
— Є зачіпка.
Девід підняв голову.
— Говори.
— Я зв'язався зі старійшиною, який відповідає за архів.
Хелен одразу відклала телефон.
— І?
— Він погодився надати нам доступ до бібліотеки.
Девід на мить полегшено видихнув.
— Коли?
Майк зробив паузу.
— Через кілька днів.
— Скільки саме?
— Три. Можливо, чотири.
Девід насупився.
— У нас немає чотирьох днів.
— Знаю.
Майк знизив голос.
— Але без дозволу старійшини ми туди не потрапимо. Бібліотека захищена старими чарами. Навіть ти не зможеш просто увійти.
Девід замислився.
Три дні.
Три дні, протягом яких їм потрібно буде залишатися у Ванкувері.
І три дні, протягом яких інші клани вже знатимуть, де знаходиться Еліс.
— Ми залишаємося тут, — нарешті сказав він.
— Я так і думав, — відповів Майк.
Хелен підійшла до вікна.
— А старійшина нічого не запитував?
— Запитував.
— Про кулон?
Майк кивнув.
— І про дівчину.
Девід одразу насторожився.
— Що ти йому сказав?
— Правду.
— Усю?
Майк усміхнувся.
— Що ми знайшли носія реліквії й хочемо отримати доступ до записів, які можуть пояснити її зв'язок із кулоном.
Девід кілька секунд мовчав.
— Він погодився?
— Так.
— Чому?
Майк знизав плечима.
— Мабуть, теж хоче знати, чому древня реліквія вперше за століття обрала смертну.
Еліс, яка весь цей час мовчала, нарешті заговорила:
— То ми просто сидітимемо тут три дні?
Майк усміхнувся.
— Ну, не зовсім.
— А що ще?
— Нам треба зробити так, щоб за ці три дні нас не вбили.
Еліс зблідла.
— Дякую. Дуже заспокоїв.
— Я стараюся.
Хелен тихо засміялася.
 Девід подивився на Еліс.
 Він уже думав про те, як використати ці кілька днів.
Три дні.
Вони мали чекати на доступ до бібліотеки.
Але для нього це означало дещо інше.
Три дні, щоб Еліс побачила в ньому не викрадача й не вампіра, якого мала б боятися.
Три дні, щоб вона почала йому довіряти.
Три дні, щоб він спробував зробити неможливе.
Завоювати її серце.
І цього разу він не збирався поспішати.
Він просто ще не знав, що саме за ці три дні хтось інший уже почав наближатися до них.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше