Клуб

 Еліс увійшла до клубу разом з Анною та Стеф.
Гучна музика одразу вдарила по вухах. Навколо миготіли вогні, люди сміялися, танцювали, розмовляли.
— Бачиш? — перекричала музику Анна. — А ти не хотіла йти!
Еліс тільки похитала головою.
Вона вже шкодувала про свою згоду.
Дівчата зникли серед натовпу, а Еліс залишилася біля бару.

 Цього вечора Еліс уперше вирішилтла вдягнути кулон на свою шию.
Вона не могла пояснити чому
 На неї чекала вечірка.
Чорна облягаюча сукня підкреслювала її тендітну фігуру, туфлі на підборах робили її поставу ще витонченішою. Світле волосся вона залишила розпущеним, і воно спадало хвилями майже до пояса.

Її пальці торкнулися кулона.
Вона завмерла.
 На мить їй здалося, що метал став теплим.
Еліс витягнула руку й озирнулася.
Вона не знала чому, але раптом відчула дивний неспокій.
Наче хтось дивився на неї.

Але відганяючи погані думки від себе, дівчина замовила келих мартіні і вирушила на танцпол.

Вона рухалась  в такт музики, плавні рухи, ніби цей клуб тільки її .

Подружки нарешті були щасливі, що витягли Еліс з кокона заучки , в якому вона ховалася.

Кулон блиснув на шиї.
Вона навіть не здогадувалася, що разом із ним одягає на себе смертельну небезпеку.

 А зараз тільки вона та музика ....

 У місті цієї ночі було неспокійно.
Кілька вампірських кланів уже знали, що реліквія зникла зі свого сховища.
 Для одних кулон був ключем до стародавньої сили.
 Для інших — символом влади.
 Для третіх — зброєю, здатною змінити баланс між кланами.
Але всі вони хотіли одного.
Знайти його.
І того, хто його носить.