Випадковість

12. Гра

Перед тим як вийти назовні, Алекс змусив Меланку закутатись, наче снігуроньку. Негода вже стихла, а на подвір’ї намело стільки снігу, що приходилось йти чітко по проритих стежинках, наче в маленьких лабіринтах. Мелася йшла попереду, а Алекс підказував їй куди звертати далі.

Зайшовши всередину сусідньої кафешки, Меланка опинилась в просторому приміщенні, залитому теплим світлом. Круглі столи порозкидались по залу, а поміж ними валялись купки крісел-мішків. Повсюду стояв невагомий дим від кальяну, а за барною стійкою голосно сміялись найвеселіші відвідувачі. Алекс допоміг зняти Меланці верхній одяг і провів її до одного з круглих столів, за котрим сиділо четверо людей. 

- Знайомтесь, це Меланія. - відрекомендував дівчину Алекс. - Себастьяна ти вже знаєш, а це Аріна, Женя і Ліна. Остання, до речі, вчора врятувала тебе від лихоманки.

- Дуже дякую вам. - щиро відповіла Мелася. - Так незручно вийшло.

- Ой, я тебе прошу. - доброзичливо посміхнулась Ліна. - Кажуть, хвороба така підступна річ, що не вибирає коли трапитись. А як на мене, то вибирає та ще й як. Найневідповідніший момент, звичайно. Кому, як не медику, знати це.

- То як твоє здоров’я, малеча? - Себ в своїй манері розвалився на стільці й потягував пивко. - Завтра зможеш розривати пухляк?

- Я сподіваюсь. 

- В парку ти була непогана, як на початківця. - відмітив Себ. - Подивимось як ти справляєшся з фрірайдом і швидкісними спусками.

- О, я певен, вона тебе здивує, друже. - Алекс посміхнувся в передчутті й невимушено закинув руку спинку Меланчиного стільця. - Особливо на швидкісному спуску.

- Така маленька, а вставить мене? Ну-ну, подивимось. - недовірливо протягнув Себ.

- Не недооцінюй це кошеня. - підморгнув другу Алекс.

- А ви як, друзяки? - Себ кивнув в сторону решти. - Катнемось завтра разом чи ви, як завжди, до початківців, а ти, сістер, на коктейлі?

- Я за. - з ентузіазмом відповів Женя.

- Хіба якщо спершу на коктейлі, а тоді кататись. - надула губки Аріна.

Під розмови про завтрішній день, друзі за столом стали розглядати меню й обирати собі наїдки. Алекс, здавалось, зовсім не соромився показувати свою прихильність до Меланки перед друзями, чим бентежив дівчину. Він, мало не приобнявши її, підказував що краще вибрати та скуштувати попри те, що Мелася запевняла в своїй ситості. 

Коли страви були подані, а потім утилізовані в животи, Алекс запропонував зіграти в найгіршу в світі настільну гру - Монополію. Меланка знала про неї, та ніколи не грала, тож Алекс дбайливо пояснював дівчині правила. Ставкою на гру було бажання. 

- Хто виграє, той загадує бажання програвшому. - висунув умови Алекс.

- Ей, це ж виходить, що тут програють всі, крім одного. - заломила руки Аріна, не будучи впевнена в своєму виграші. 

- Ну звичайно. І хто виграє, матиме право загадати кожному присутньому бажання. Так і працює монополія! - лукаво посміхнувся Алекс.

Меланка спершу відмовлялась грати, та Алекс і його друзі переконали дівчину, що це неважко й бажання вкінці будуть чисто символічними. Тож коли карта була поставлена на стіл, гра почалась. Меланці і справді було весело. Напої, смачна їжа і смішні жарти оточуючих робили вечір затишним. Невимушену атмосферу не псувала навіть Аріна, що час від часу видавала колючки наліво та направо. 

Першим з гри вибув Женя. Йому страшенно не повезло і він майже одразу збанкрутував. За ним незабарились Аріна й Себ, та вони зовсім не засмутились від цього.

- Ну що, братику, по коктейлю за феєричний програш? - запитала Аріна.

А от Алекс, Меланка та Ліна довго змагались один з одним, аж поки остання не вибула з гри. Женя підбадьорював дружину, котра так вперто йшла до перемоги.

- Ти ж казала, що не вмієш грати. - Алекс підозріло поглянув на Меласю, що вдумливо вибирала наступний свій крок.

- Новачкам везе. - весело знизала плечима дівчина.

- Давай, Ал, переможи її. - підбадьорював Себ. - Якщо вона так само вміло загадує бажання, як грає в Монополію, то краще б тобі виграти.

На розчарування Меласі, Алекс все ж взяв верх і захопив монополію над ігровою картою. Друзі замовили ще випивки, а тоді Алекс став спеціально награно роздумувати над бажаннями програвшим.

- Ну що ж, дітки. - виставив він вперед зчеплені руки. - Пора розплачуватись. Почнем з тебе, Себ. Ану лізь під стіл і десять раз голосно кричи як півень. 

- Господи, Ал, твоє бажання незмінне вже п’ятнадцять років. - закотив очі Себастьян і поліз під стіл.

І хоча він це робив вже далеко не вперше перед друзями, та це все ще було страшенно кумедно. Для Аріни бажанням було з’їсти десять кусочків лимону. Ліні ж дісталось практичне бажання: відпустити завтра Женю принаймні на один спуск з друзями. А сам Женя мав випити найміцніший шот з бару. Коли черга дійшла до Меласі, Алекс задумливо перебирав пальцями, впиваючись поглядом в дівчину.

- Ну що, крихітко, як щодо невинного поцілунку переможцю?

- У-у-у, а це цікаво. - заплескав в долоні Себ.

- Давай, Меланка, він заслужив. - підбадьорювала Ліна, підморгуючи Алексу.

Мелася загорілась рум’янцем на щоках. Друзі Алекса, очевидно, не бачили нічого дивного в такому побажанні, а сам чоловік з іскринкою в очах дивився на дівчину. Меланія хотіла б відмовитись, але друзі стали підбадьорливо стукати долонями об стіл, тож дівчина вирішила не тягнути резину й потягнулась до чоловіка. Це був короткий і майже невловимий поцілунок десь в куточок губ, та цього було достатньо, аби Меласі стало страшенно ніяково.

- Хіба ж це поцілунок, кошеня. Так цілуються хіба що діти. - посміхнувся Алекс, продовжуючи свою гру, але одразу змінив тон, коли вловив проблиск страху в зеленкуватих оченятах. - Але умова все ж виконана. Що ж, вітаю вас, друзі, із закриттям ігрових боргів. 

Народ за столом не спішив розходитись. Вони ще довго веселились, згадуючи смішні історії з минулого. Меланка, що опинилась поза центром уваги і була рада цьому, дізналась багато про Алекса та решту. До прикладу, те, що Алекс, Себ та Женя однокласники. Аріна ж була молодшою сестрою Себастьяна і вчилась разом з хлопцями в найелітнішій школі міста. Очевидно, всі вони були з багатих сімей. Ліна, в свою чергу, приєдналась до компанії в студентські роки вже в якості дівчини Жені. Їхні сім’ї були тісно переплетені бізнесами, що вели ще їхні батьки, а тепер і вони самі. Зі слів Себа Меланка дізналась, що бізнес Алексової сім’ї пов’язаний з відомим на цілу країну медіахолдингом. Тоді дівчина ще не мала гадки, що Алексовий батько був і зовсім власником цього холдингу, а сам Алекс його правою рукою. 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше