Розділ 24

Роббі декілька годин назад прилетів в Україну, і от вже в готелі, де зупинявся минулого разу, сидів пив чай і говорив по телефону з Сашою.

- Привіт! Я вже в Україні.

- Привіт! Шикарно. Як долетів?

- Та нормально. А ти як?

- Ой, не питай… Ледь тримаюся, щоб не вдарити ту Алісу добряче. Може вона тоді одумалася б.

- Отже підготовка до весілля продовжується?

- На жаль… - сумно відповіла подруга.

- Чорт! – вигукнув сердито музикант.

- Це ще м’ягко сказано. Тож давай не будемо гаяти часу, і я відразу розповім тобі, що я придумала, і що ми маємо робити.

- Розповідай.

- Ти договорився вже за виступ у «Incredible»?

- Ага. На післязавтра.

- Добре. Як раз вихідний, а значить Аліса не буде на роботі. Ти все добре зробив. – весело сказала вона. – Отже, післязавтра, я вмовляю Алісу прийти в кав’ярню, і ви знову, типу випадково і закономірно зустрінетеся там. А далі діло за тобою. Маєш максимально правдоподібно відіграти шок і здивування, і, наприклад, знову запросити її на сцену заспівати або щось тому подібне. – захоплено розказувала дівчина.

- Думаєш вона поведеться на це?

- Сподіваюся, що так…

- А як це допоможе?

- Ну дивися, ще одна, типу випадкова зустріч, яка має наштовхнути її все таки на те, що це доля. Плюс, я їй оброблю перед вашою зустріччю. Буду постійно повторювати, що це все не просто так, і що  це доля. Ну ти зрозумів. А потім будемо діяти по ситуації, і якщо що, то ще щось придумаємо.

- Зрозумів. Сподіваюся все вийде.

- Я теж дуже на це сподіваюся, бо не можу більше дивитися на ці її самопожертви. Я все розумію, але мені вже набридло! – настрій Саши різко змінився з веселого та натхненного на сердитий. – Я не скажу, що Вітя погана людина, але він не пара Алісі. Вона романтична, легка, емоційна, а він холодний і занудний сухар.

- Я погано знаю Віктора, тож не можу судити про те, який він. Але вона ніби згасає біля нього. Та і плював я на нього, і на його ставлення до неї! Я люблю її! Я так жалію, що я був таким ідіотом, і зразу нічого не зробив, тож поки ще є остання можливість, останній шанс вплинути на ситуацію, я маю щось зробити. Я маю спробувати! – твердо та впевнено сказав Еванс.

- Ну те, що ти ідіот, то це правда… Якого чорта ти так довго тягнув, я і сама не розумію! Ну але, як сталося так сталося, будемо виправляти. Так що, настроюйся, придумуй ще щось, щоб якось вплинути на неї, і післязавтра зустрінемося.

- Гаразд. До зустрічі.

- До зустрічі.

Роббі поклав телефон на столик, і взявши в руки чашку з чаєм зробив ковток.

- Аби ж це все таки якось допомогло! – чоловік допив свій напиток, а тоді поставив чашку назад на стіл і нервово потер руки. – Боже, а справді ж, якщо нічого не вийде, я її втрачу… Назавжди втрачу… Раніше я про це не думав. Чорт! А чого я раніше про це не думав?! Ідіот! Чому тільки зараз мені це дійшло?!