Випадково знайти свого сина

1

1

 

- Ну що це таке? Знов вона не працює! - сварилася сама до себе Соломія. Вона то вимикала пральну машину, то чекала, то вмикала її знов. Але результату не було. - Коли ж цей одяг нарешті центрофігується? Мені він потрібен на завтра. Вже вечір вихідного... Куди я подзвоню? А... Владлен...

Соломія вискочила та спустилася сходами, не дивлячись на працюючий ліфт, на п'ятий поверх.

Подзвонила у двері.

Відчинив цей високий широкий красень Владлен.

- Вибачте. В мене проблема... Моя пральня машина не може відцентригуватися. Таке раніше було, але допомагало вимкнення та включення пральної машини. А тепер нічого не допомагає. А мені той одяг потрібен на роботу. А зараз вечір неділі. Ні до кого ж не додзвонишся. Вибачте, що вас турбую у ваш вихідний. Так незручно, але якщо вам не важко, не могли б ви мені допомогти? 

- Так, зараз. Перевдягнутися тільки треба. Кохано, - звернувся Владлен до дівчини, яка щойно підійшла до хлопця та обійняла його ззаду. - я допоможу нашій сусідці - й повернусь. Думаю, встигну на вечерю.

- Добрий вечір! - привіталася Соломія.

- Добрий. - неохайно відповіла дівчина, роздивляючись Соломію. - Тільки не затримуйся. Я на тебе чекаю.

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше