Випадковий поцілунок

Розділ 6

Аня сиділа в кімнаті, втупившись у порожній екран ноутбука. В голові гуділо. Слова Саші, його погляд, злість, Віка.
Їй хотілося просто вимкнутись.

Телефон мовчав. Саша не писав, не дзвонив.
Але це мовчання було гірше будь-яких слів.

Наступного дня вона прокинулась рано — не змогла спати. І просто механічно зайшла в Instagram.

Там — сторіс від Віки. Вона зазвичай нічого не постила. Але сьогодні зробила виняток.

Фото в дзеркалі. Її кімната. Сорочка… не її.
Підпис: Добрий ранок, несподіванці

Серце Ані зупинилося. Вона впізнала цю сорочку. Вона бачила її на Саші десятки разів.
Це не просто натяк. Це виклик.

Віка знала, що вона подивиться.

Аня миттєво вийшла з програми, але відчуття вже сиділо глибоко в шлунку. Нудота, злість, образа.

Вона весь день не могла зібратись. Не відповідала ні на чиї повідомлення, навіть на Юрине:

Аню, все нормально? Ти сьогодні якась тінь.

Ні, не нормально. І більше ніколи не буде як раніше.

Увечері Юра знову щось підозрював — хотів поговорити, але вона втекла у ванну і вмикнула душ.

Стоячи під гарячою водою, Аня зтиснула зуби і прошепотіла:

— Грай далі, Саша. Але я більше не твоя пішка.

Подобається

#7106 в Любовні романи
#2881 в Сучасний любовний роман

Відредаговано: 10.07.2025