15 глава

Подивившись на годинник Зоя побачила що уже 21:00 година  і була в шоці як швидко минув перший день . Їй усе сподобалось , особливо нові колеги . Отримавши свою першу денну зарплатню 350 грн вона приємно усміхнулась . По дорозі до гуртожитку дівчина вирішила купити тортик для своїх нових сусідок . Гарненько почаювавши та вдосталь наговорившись дівчата лягли спати . Приблизно в такому ритмі відбуватиметься наступні декілька днів . 

Нарешті  приїхала Злата . Зустрівшись дівчата не могли нарадуватись одна одній , багато розмовляли . Дівчатка вирішила ,  що тепер будуть як найчастіше зустрічатись та зізвонювались . Попрощавшись з подругою , Зої вже потрібно було йти на роботу . 

 Сьогодні в "Summer" булo як ніколи багато людей ,  все ж таки останні дні літа . Зоя переодягнувшись одразу приступили до роботи . Столик за столиком і не одразу помітила , що вже вечір . Зоя страшенно втомилася до кінця зміни , а залишалося ще годинка . 

                 Та  сама випадкова зустріч

Зоя виносила один з підносів з їжею як в цей момент на неї налетів , якийсь зухвалий як здавалося на перший погляд Зої хлопець , він поводився дуже нахабно після того , що накоїв навіть не збирався просити вибачення чи допомогти прибрати уламки посуду та залишків їжі . 

— Ростята , дивись під ноги .- Зухвало сказав Артем . 

—Це ж ти на мене налетів .  - Промовила Зоя , але Артему уже пройшов не звернувши на неї уваги , але Зоя не збиралась з цим просто так змиритися і підійшла до Оксани Вікторівни . Та сказала дівчині підрахувати збитки та принести йому рахунок . Зоя  так і вчинила , підійшовши до нього Артем сидів за столом один та пив каву . 

— Це рахунок за розбитий посуд та зіпсовану їжу . —Ти що геть офанарія , сама налетіла на мене , ще й хочеш сказати що я винен у твоїй неуважності . - З обуренням сказав Артем . 

—Ти ,  що знущаєшся з мене . -Вже кричати почала Зоя . Хлопець просто ухмилився . 

— Ну добре я оплачу цей рахунок , але знай ти будеш мені винна . 

—Ще чого , сам винний , ще щось вимагає від мене . 

—Ну як знаєш , але я попередив . - Зоя просто розлючена повернулась у роздягалку ,  зібралась попрощались з колегами та вийшли . Біля закладу вона почула , що хтось її штурхає в плече . Обернулась і побачила Артема . 

—Чого тобі ? - Запитала розлючена дівчина . 

—Так просто вирішив тобі нагадати про послугу яку зробив і що ти тепер мені винна .

— Що ? Яку ще  посуху  , пішов ти . 

—Ну це ми ще побачимо . 

    Ішовши  до гуртожитка Зоя цілу дорогу обдумувала вчинок хлопця . 

—І про яку це послугу він говорив ? Він вчинив так як мав би вчинити кожен у такий ситуація , але ж він навіть себе винним не почуває і каже ,  що я розтяпа . Це просто абсурд якийсь . Таких нахаб я , ще не зустрічала , сподіватися його більше ніколи не зустріну . Так досить думати про дурниці,  завтра перший день навчання в університеті не буду забивати голову неприємними спогадами . 

— Як же я довго чекала на цей день .... Прокинувшись самого ранку Зоя найперше зателефонували Златі , подруга привітала Зою з першим її днем навчання в університеті та побажали успіхів в навчанні .  Далі Зоя  пішла в душ , вода  була дуже прохолодна , потім із судіками  по кімнаті  гарненько поснідала . Із дівчатами Зоя  дуже подружилась , але найбільше з Вікою .  Далі Зоя дуже вагалася над тим , що одягнути в перший день навчання . Дівчина хотіла справити хороше враження на своїх майбутніх одногрупників . Все ж таки Зоя вирішила одягти чорні джинси  , чорний топ і наверх свою улюблену джинсовку , трішки накрутила волосся , зробила легкий макіяж . Погода надворі була чудова , сонячні промені світла засліпили усе місто . 

До університету Зоя відправила з вікою . По дорозі дівчата вирішили купити собі кави . На вигляд споруда університету виглядала дуже великою та сучасною , поряд був спортивний стадіон , тераса на якій було багато лавочок та столиків за якими сиділи студенти з різних курсів . Зоя з Вікою вирішили дочекатися першої лекції при вході в університет,  вже краще на свіжому повітрі ніж в душному приміщенні  . 

                  Артем 

Хлопець був здивований поведінкою офіціантки . —Напевне новенька,  раніше її не бачив тут . - Пробурмотавши сам до себе Артем вийшов із закладу . Він вирішив зачекати Зою біля припарковані машини .  З самого початку ця дівчина зачепила чимось  хлопця ,  але Артем вирішив це  заперечувати , побачивши її грубою та нездарною , але дуже красивою .  Після того як вона його мягкого кажучи  послала куди подалі , Артему впевнився в своїх думках і  вирішив забути  про цю ситуацію .

 Згадавши , що завтра знову прийдеться повертатися до звичного режиму з університетом ,  літні канікули були  не зважаючи на постійну роботу цікавими та сповненими приємних спогадів , але Артем звик уже до того , що усе хороше бистро закінчується . 

Прокинувшись зранку хлопець прийняв душ , поснідав та одягнувся в чорні джинси та такого ж кольору футболку , яка обтягувала його тіло і було ідеально помітно його підтянуте тіло . Сівши в машину Артем поїхав за своїм другом Жекою . У нього зараз був надто складний період ,  він розійшовся із Жанною ,  це було їхнє спільне рішення , тому що вона йому призналась , що вже немає до нього почуттів і не хоче його обдурювати через те , що за весь час вони дуже збилися , тому і вирішили залишитись хорошими друзями . 

Приїхавши до університету Артем припаркував машину та рушив із Жекою до входу  в університет.  Він дуже здивувався побачивши при вході ту саму дівчину через , яку зіпсувався  його настрій в останній літній день .  Вона була з якоюсь дівчиною і щось роздивлялась у своєму телефоні . 

—Привіт розтяпо . -Привітався Артем .  Дівчина здивовано підняла голову і чуть не скрикнула . 

— Ти що слідкує за мною , що ти тут забув . 

—Ну я тут навчаюся,  якщо що уже на другому курсі , а що ти тут робиш це вже цікаве запитання .

— Я теж тут тепер навчаюсь і не смій мене називати розтяпою , а то потім пожалкуєш про це.