8 глава

Зоя дуже надіялась та молилась , щоб найрідніша людина жала , але все було марно і на наступний день бабусю не стало . 

Це був найжахливіший день для дівчинки , яка у свої 17 років залишилась сама самісінька на цьому жорстокому світі .  

Потрібно було займатися похоронами , але в Зої просто-напросто не було сил , вона навіть не знала я щоб робили без допомоги сусідки та підтримки подруги . 

Вже минулр 9 днів .  Ці дні для Зої були найскладнішими у її житті . Вона просто весь час плакала . 

На 9 день Зої приснився сон у , якому була бабуся. Це був найкращий сон .  Зоя побачила як гуляла в полі серед польових квітів разом з бабусею . Зої було тобі рочків 10 . Бабуся сказала , що безмежно її любить , щоб вона не засмучуватися і жила далі , а вона буде за нею наглядати з небес і допомагати у складних ситуаціях , потім міцно обняла та поцілувала у щічку . 

Зоя проснулася і з посмішкою на обличчі . Це була перша посмішка після смерті бабусі , вона вирішила що їй потрібно зібратися та йти далі . Потрібно думати про майбутнє , тому вирішила зайнятися навчанням надсилаючи усі потрібні для дані для вступу в університет мрія . 

Так як ЗНО , Зоя сдала на найвищі бали , без проблем змогла вступу в університет . 

Вона була безмежно щаслива і знала що бабуся спостерігає за нею з небес , радіє разом ддівчинко.

Таким чином обернулась доля Зої . Тепер вона залишилась одна , далі на неї чекає доросле життя...

Якщо вам сподобалось глава ,  буду рада вашим зірочкам та коментарями....

❤️❤️❤️