Краще бабусі Зої нажаль не ставало . Вони жили на мізерну пенсію бабусі і їм доводилось на геть усьому економити , але дівчина не падала духом та задля найріднішої людини ішла далі .
Ось уже і промайнула прохолодна зима . Бабусі нажаль ставало лише гірше , але ні Зоя ні лікарі не могли з цим нічого вдіяти . За цей час Зоя багато навчалась та продовжувала спілкування із Златою . Вона була її єдиною подругою .
З однокласниками Зоя майже не спілкувалась. Вони вважали Зою занудою не зважаючи на її сімейні обставини , тому Злата і була її єдиною підтримую .
Про нові стосунки вона навіть і думати не збиралася . Нік їй робив серце , і дівчина перестала вірити у справжнє кохання , тим паче їй зарас геть не до цього було .
Що ви думаєте на рахунок цієї глави?
Чи зможе Зоя відпустити старі почуття та покохати знову? Цікава ваша думка,якщо вам подобається глава з нетерпінням чекаю ваших зірочок та коментарів...
❤️❤️❤️