Коли Зої виповнилось 14 років вона зустріла своє перше кохання. Його звали Микитою. Йому було 16 років. Він переїхав з батьками до них з іншого міста через особисті негаразди. Коли вони вперше зустрілись з ним на шкільному стадіоні між ними одразу промайнула іскра. Це було кохання з першого погляду. Так усе й почалося: перші побачення, прогулянки, подарунки, перший поцілунок.
І ось Зоя вирішила познайомити Микиту із своєю найближчою людиною бабусею. Він їй чомусь одразу не сподобався. Щось бабусі підказувало, що цей Микита не надійна людина. І виявиться , що бабуля була права.
Зоя з Микитою зустрічалися пів року . І в один із чудових весняних днів Зоя бачить як її Микита з її однокласницею.Дівчина була просто шокована, на її оченятах одразу появилися і вона кинулася додому, проплакавши цілу ніч. На ранок бабуся зрозуміла, що щось не так з внучкою. Тоді Зоя їй усе розповіла. Бабуся вислухавши онуку підтримала і скалазабути їй його, він не останній хлопець у її житті і досить зациклюватися на йому , потрібно йти далі та думати про майбутнє, тому що через рік уже екзамен та дорозле життя.
Шкода Зою. Цікаво , що буде далі, та чи зможе Зоя пережити таке кохання та зраду досить блиської людини.