Випадкове Кохання

Глава6

Прикрасний день шикарна погода ми з Рікардо гуляли разом це була прекрасна мить для нас ми була прекрасна пара ми гуляли їли морозиво зустрівши його друзів я так зрозуміла що це його банда вони були всі в тату з якоюсь символікою мене приняли добре я навіть цього не очікувала вони всі такі грозні я сама би ніколи не підійшла би до них але з Рікардо я відчувала себе захищеною щоб не сталось вони розмовляли на іспанському інколи на англійському щоб я розуміла ми сміялись вони цікавились як працює мій візок цікавились як роблю ці або ті речі з моїми можливостей Рікардо придложив провести з ними день я погодилась я хотіла дізнатися його життя чим він жива тому потрібно було провести день так ми пішли на площадку він грав баскетбол потім всі потні вони поприбігали попити води і Рікардо підійшов поцілувати мене на очах у всіх хлопці почали фукати букати і обливати нас водою і так ми провели цей день потім ми приїхали до нічного магазину хлопці взяли собі алкоголь там були ще якісь дівчата теж з їхньої комуни вже був вечір сонце заходило за горизонт і тільки виблискувало на кришах домів ми тусили на парковці коло магазину і як по класиці мама з Джоном під'їхали я побачила мамин погляд і він був не радісний що мене побачила в такій обстановці такій тусовці покликавши я під'їхала до них Рікардо побачив і пішов за мною привітавшись мама дивилась на нас і не могла сказати ні слова її принцеса серед таких людей але Джордж розвіяв мовчання 

Джордж- привіт молодьож а ми збираємся приготовити вечерю вирішили прикупитись на вечір хочете теж вдвох приходьте до мене до дому я буду радий

Ліза- може ви з мамою хочете вдвох провести вечір 

Джордж- в нас буде парне побачення 

Усміхнувся мама злосним голосом 

Мама-та ні бач вних своя вечерінка

Рікардо- ми приїдем 

Джордж- Ліза знає де я живу ми Зара скупимся приготовим ави через годину приїжджайте і буде все готове 

Рікардо-добре ми прийдем 

Ми розійшлись мама таки проводила нас поглядом 

Через годину ми їхали до Джорджа зайшовши до будинку вони з мамою накривали на стіл сівши ми сміялись розмовляли крім мами вона ще була ображена за минулу розмову посидівши вже було пізно вставши з застолу Джордж провів нас до дверей ми подякували за цю прекрасну вечерю 

Джордж- Ліза ми з мамою тобі хочемо дещо сказати ми вирішили з'їхалися щоб жити разом так люба скажи 

Мама скрізь зуби 

Мама- так Джордж придложив переїхати до нього тому Рікардо ми будем возити Ліз до школи 

Ліза- ні в мене є кому возити а за вас я рада МАМА 

Мама- наслідуючі виходні ми переїжаєм до Джорджа 

Рікардо- я можу заберати свіце Ліз

Мама- непотрібно 

Ліза- мама в мене є Рікардо він за мене попіклуєця

Мама- ні ви ще діти я про тебе піклуюсь 

Джордж- дівчата хватіть сваритись давайте якось вирішим 

Ліза- Рікардо поїхали 

Мама- я буду пізніше 

Ліза - як хоч ми поїхали 

Вийшовши з дому ми сіли до авто мама з Джорджом вийшли нас провести я бачила її погляд ми поїхали до дому було вже дуже пізно увійшовши до дому ми піднялись до мене в кімнату 

Рікардо- я напевно поїду вже пізно 

Ліз- залишись пізно мами нема я боюсь сама бути хоча би поки вона не приїде 

Рікардо- добре але твоя мати буде невзахваті 

Ліза- а твоя?

Рікардо- моя привикла що я десь пропадаю

Ліза- залишись 

Рікардо- добре як скажеш

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше