Глава2

Після уроків почався сильний дощ я чекала автобус на зупинці його ще не було під'їхав Рікардо в нього була якась спортивна стара машина він приспустив стікло погаряав двигуном усміхнувся типу похвастався я ухмильнулась типу мені це цікаве дощ посилювався

Рікардо- тебе підвести дощ автобуса нема я в брата взяв машину можу підвести бо промокниш захворієш

Ліза- жахливіше небуде він скоро приїде так що від їдь від зупинки 

Рікардо- точно я можу підвести з вітерцем 

Ліза- тоді я точно захворію 

Він замитушився потім відстебнувся ремнем і почав виходити з машини я зрозуміла що він прямує до мене я почала відмовлятися виставши руку в період натиснувши на гальма в моєму візку він приближався підійшовши в притул до мене 

Рікардо- чому ти така ворожа я ж з допомогою нічого поганого

Ліза- я непривикла коли хтось допомагає

Рікардо- то сідай сама я підвезу і все просто дощ посилюєця ти промокниш на цій зупинці 

Я замислилась погода погіршувалась автобуса всеш не було але я боялась для мене такого ніхто не робив я погодилась 

Ліза- добре але я сама залізу 

Рікардо-добое я не буду допомагати сама так сама 

Під'їхавши до машини я попробувала в поратися сама але якби я не старалась в мене нічого не вийшло він взявши за мій візок 

Рікардо- я допоможу 

Я тихо похитала головою він ніжно взяв мене на руки він був сильний хотя на вигляд худим і невисоким він подивився на мене а я на нього цей момен був як в якомусь романтичному фільмі ми двоє така ситуація дощ він відніс мене до машини посадив взявши речень щоб пристебнути мене приблизившись до мене я запручалась 

Ліза- я сама це зроблю 

Рікардо- добре я поки спакую твій візок 

Пішовши взявши мою сумку подавши мені він склав мій візок і поклавши його багажнику сівши за кермо і пристибнувши ми поїхали періодично він підгазовува щоб вразити мене я чесно була вражена але головне не подавати вигляду під'їхавши до мого будинку 

Рікардо- ти тут живеш прекрасний будинок якщо хоч я беру в брата машину буду тебе возити буду твоїм особистим водієм 

Ліза- ні дякую я сама на автобусі висади мене будь-ласка 

Рікардо-а так вибач зараз 

Відстебнувшись він обійшов машину витягнув мого візка і підкотивши до дверей відкривши я дозволила йому мені допогти посадивши мене у візок від відвіз мене до дверей дому як по замовленню напевно через вікно побачила мене мама і відкрила моя мама 

Рікардо- доброго дня я підвіз вашу доньку ми навчаємося разом дощ і транспорта шкільного не було

Ліза- мам знайомся це Рікардо ми вчимось разом 

Мама з нерозумінням промовила

Мама- оо ясно подзвонила я б приїхала 

Рікардо- я проїхавши повз побачив вирішив підвести Ліза погодилась

Мама- Рікардо ти вів себе як джентельмен 

Рікардо- так мем нічого такого мем

Ліза- мама благаю

Мама- може чаю чи води 

Рікардо- ні мем машину треба повернути брату дякую мем Ліза до завтра був радий познайомитись 

Він розвернувся і побіг до машини я заїхала в прихожу мати зачинила за мною двері

Мама- Ліза ти неказала що в тебе є поклоники

Ліза- мам прошу непотрібно він друг просто підвіз і все

Мама- ну да звісно 

Скоро наближались вихідні ми полюбляли з мамою їздити по місту гуляти їсти морозиво в дяді стіва це була наша найулюбленіша закусочна 

Гулявши по місту ми усміхалися говорили про всякі дівчачі штуки потім ми пішли в закусну потім вийшовши на вулицю мама забулась сумку повернувшись за нею я чекала її біля входу дивилась в телефон я почула я знайомий голос це був Рікардо

Рікардо- ти переслідуєш мене 

Ліза- ні а ти 

Рікардо- теж ні ми з братами по справах ати ?

Ліза- а ми з мамою на прогулянці 

Рікардо- зрозуміло

Вийшла мати забравши свою сумочку 

Мама- о Рікардо ми сьогодні своїм ходом дякую

Ліза- мам прошу будь-ласка 

Рікардо посміхнувся

Рікардо- ні мем я тут з братами по справах тому випадково зустрів вашу доньку 

Мама- зрозуміло ну нам вже час тому бувай гарного тобі дня

Рікардо- дякую і вам до побачення пока Ліз побачимося у школі 

Ліз- так добре ми розійшлись 

Вечером я була в своїй кімнаті сиділа в інтернеті почувши стук в двері 

Ліза- так мам заходь 

Мама увійшла 

Мама- доню що робиш

Ліза- та так мам нічого

Мама зайшовши в кімнату сіла на ліжко я розвернулась до неї я відчувала цю розмову яку вона хоче проговорити 

Мама- доню що в тебе з цим хлопцем 

Ліза- все добре він друг по школі і все нічого більшого

Мама- я хвилююсь тому що ти особлива в мене і він з такої неблаго приятної комуни я хвилююсь за тебе 

Ліза- нехвилюйся мам все добре 

Мама- добре і ще одне мене Джордж пригласив на побачення що скажеш йти чи ні

Ліза- як хоч ти доросла жінка 

Мама посміялась 

Мама- так добре надобраніч 

Ліза-я тобі 

Мама вийшла з кімнати зачинивши двері за собою я перемістилась в ліжко і довго прокручувала ці дні в голові що далі я дозволила йому так зблизитись а що далі навіть незнаю але наступний день все поставив на свої місця