Розділ 2

Розділ 2

Аріна:

Коли я повернулась, то була здивована, не очікувала побачити Мар’яну.

- Привіт, - привіталась дівчина, - Скільки років ми не бачилися?

- Десь років п’ять.

- Ви знайомі? - запитав Тимур.

- Аріна, моя подруга з університету, - відповіла Мар’яна, потім вона перевила свій погляд на наші руки, які  досі були зімкнуті,  - Братику, ти нічого не хочеш розповісти?

- Аріна, моя наречена.

- Неочікувано.

- Мар’яно, поговоримо пізніше, - перебив Тимур, - Нам потрібно йти.

Ми зайшли до кабінету Тимура.

- Мій юрист підготував договір, – каже Тимур. Він дістав дві теки з договором та протягнув мені, - Один екземпляр залишається у тебе, інший у мене.

Я сіла на диван, що знаходився біля вікна та взялась читати договір.

Цілком  все було зрозумілим. Ми мали бути одруженими протягом року та виконувати обов’язки чоловіка та дружини на публіці. Найголовніша умова договору – це нерозголошення.

- Все гаразд? – запитав Тимур.

- Так, – відповіла я. Тимур передав мені ручку і я поставила свій підпис.

- Завтра у нас зустріч з організатором, – сказав він.

- Гаразд, - відповіла я.

Я встала з місця взявши свій екземпляр договору. Вже збиралась вийти з кабінету. Як  раптом мене зупинив голос Тимура.

- До речі, ти повинна переїхати до мене, – сказав він.

Ми спустились на перший поверх. 
В цьому офісі життя вирує. Мені це подобається. Я з дитинства хотіла стати дизайнером, мені це імпонує, мабуть, ще відіграло те що в мене родина дизайнерів, крім брата. Він юрист. 

- Хочу представити вам нового дизайнера інтер’єру, Аріну Ленкевич, - Тимур поклав свою руку на мою талію, притягуючи до себе, а потім додав: - Аріна, моя наречена.  Ми одружуємось через тиждень.

Всі почали вітати нас.  До нас підійшов  чоловік  зі світловолосою дівчиною.

- Вітаю, - сказав чоловік, - Я, Кирило, а це моя дружина Мирослава.

- Аріна.

- Приємно познайомитися.

- Мені також  дуже приємно познайомитись.

Мирослава була щирою, життєрадісною, з нею було приємно спілкуватися.

 – На решті, цей час настав, - голосно сказав Кирило, - Я вже думав ти так і залишися неодруженим.

Тимур нічого не відповів, а лише посміявся.

Я сиділа на своєму місці раптом до мене підійшла темноволоса дівчина.

- Ти не та сама донька Ленкевич? - упереджено запитала дівчина зі світлим волоссям. 

-Так.

Мене ця дівчина починає бісити. 

- Чому ви не працюєте у фірмі батька? - знову запитала вона. Оглядаючи мене з голови до ніг. 

- Тобі не здається, що це не твоя справа.

− Що він в тобі знайшов? − сказала вона. – Ти ніколи не заміниш  йому…

- Ілоно, досить, - пролунав голос позаду неї, - Йди працювати.

Дівчина пішла.

- Мар'яно, хто ця Ілона? - запитала я. 

- Ілона, вона теж дизайнер, вона майже до всіх упереджено відноситься, - почала говорити Мар'яна, - Вона просто схиблена на моєму братові, тому так ставиться до всіх дівчат, які сюди приходять працювати.  Тому не звертай уваги. 

- Цікаво вдалося Ілоні привернути увагу Тимура? - сміючись запитую я. 

- Як, бач, не вдалося.

Ми ще трішки поговорили, а потім Мар’яна пішла працювати.

До роботи я приступаю завтрашнього дня, тому сьогодні я вирішила з’їздити до тітки.

- Привіт, тьотю.

- Привіт, сонечко.

Я підійшла до неї  та обняла.

- Я так скучила за тобою, - почала говорити я, - Мені так багато потрібно тобі розповісти.

- Ходімо.

Ірма єдина людина, яка мене підтримувала, після смерті мами. Тато майже одразу одружився, йому не було діла до нас з Владом.

- Розповідай, що сталось.

Я розповіла все, що сталось за ці два дні. Як тато вигнав мене з дому за те, що я не захотіла виходити заміж за Романа, залишив без грошей та роботи, про зраду Марка  з Міланою, про Тимура та наше весілля. Вона уважно слухала мене не перебиваючи.

- Аріно, ти впевнена, стосовно весілля? - запитала тітка. 

- Так.

- Тоді я хочу познайомитися з цим хлопцем.

Ми ще трішки посиділи поговорили.

Додому я приїхала дуже пізно, на годиннику було вже за опівніч.

Зранку я була вже у Тимура вдома. Він мешкав в приватному будинку. Сучасний двоповерховий будинок з басейном та величезним, гарним садом, яким хотілося прогулятися. Всередині будинку було все виконано в сіро-білих тонах з яскравими акцентами в інтер’єрі.