Випадкова Снігуронька для циніка
Вступ
– Завтра приїжджає моя мама і тітка. Знаєш що, будеш моєю майбутньою дружиною!
– Що?? – милі оченята стають ще більшими.
– Ну ти ж у нас аніматорка, чи як їх називають. Значить, грати вмієш. От і зіграєш наречену перед моїми рідними. Зрозуміла?
– Але навіщо це вам? В такого привабливого і успішного чоловіка – мило червоніє аж до корінчиків шовкового каштанового волосся, – немає дівчини?
– Немає. Тому що мені це не треба від слова геть. А моїй мамі треба. Вона мене вже замучила дзвінками і спробами познайомити з доньками своїх подруг. От ти зіграєш мою кохану, вона заспокоїться і більше не буде діставати. Зрозуміла?
– Але ж це… не чесно! – надуває і так пухкі губки.
– А працювати в три зміни та ховатись від хлопця-психа чесно? А так побудеш в теплі і безпеці, я ще й тобі заплачу. І тоді ти мені нічого не винна.
– І за розбиту машину ?
– І за неї теж.
– Не знаю… Мені незручно обманювати.
– І з роботою надалі доможу! – викладаю останній свій козир. І що на мене найшло? Чи не все-одно, що там бажають мої родичі? Та й тягою до благодійності я не особливо вирізнявся. Дивина та й годі. Але все ж ідея мені подобається. Раптом це юне диво і справді удачу приносить?
#70 в Сучасна проза
#530 в Любовні романи
#121 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 01.03.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
