Ніч була тихою, і повітря, яке проникало через відкриті вікна, не давало відчуття затишку. Сандра сиділа на ліжку в своїй кімнаті і відчувала, як її думки сплутуються в неймовірно заплутаний клубок. Минуло кілька днів з того моменту, як Артем пообіцяв їй, що Мія не буде більше мати місця в їхньому житті. Однак чим більше вона намагалася переконати себе, що це правда, тим більше сумнівів виникало в її душі. Її серце все ще не могло знайти спокою, адже залишалося багато питань без відповіді.
Цієї ночі Сандра випадково дізналася дещо важливе. Вона повернулася додому раніше, ніж планувала, і, проходячи коридором, почула голос Артема, який розмовляв по телефону. Спочатку вона не звертала на це уваги, але потім почула слова, які змусили її затамувати подих. Це був голос Мії. Вона чула, як Артем відгукується про свою колишню партнерку в бізнесі, як вони знову налагоджують стосунки.
«Ми не можемо забути, як було раніше. Я все ще хочу підтримувати з тобою контакт», — сказав Артем, і ці слова стали для Сандри шоком. Вона встала на місці, і серце її почало битися швидше. Це була не просто робоча розмова. Це був особистий зв'язок, який, здається, не згасав.
Сандра, здавалося, втратила контроль над собою. У її голові знову почали з'являтися питання, на які вона не могла знайти відповіді. Чи був цей зв'язок із Мією дійсно закритим? Чи була Мія насправді частиною минулого Артема, або це була лише частина гри?
Сандра вирішила, що не може більше так жити. Вона не могла залишатися в темряві, гадаючи, що відбувається, і в один момент прийняла рішення. Вона повинна була поговорити з Артемом.
На наступний день, коли вони сіли за сніданок, атмосфера між ними була напруженою. Сандра помітила, як він намагався бути спокійним, але в його очах була якась стриманість, яка раніше не з'являлася. Вона знала, що ця розмова не буде легкою, але не могла більше тягнути з тим, що її хвилювало.
— Артеме, — почала вона, намагаючись говорити якомога спокійніше, — я чула те, що ти говорив з Мією. І це не дає мені спокою.
Артем замовк і подивився на неї, в його погляді не було шоку або здивування, лише тінь того, що він знав, що ця розмова неминуча.
— Я розумію, що ти можеш бути розчарована, — сказав він після паузи, — але це не так, як ти думаєш.
— Ти говорив, що хочеш залишити минуле позаду, — відповіла Сандра, відчуваючи, як її серце починає битися швидше від хвилювання. — Але чому ти все ще підтримуєш зв'язок з Мією? Що це означає для нас?
Артем ковтнув повітря, і його обличчя стало ще серйознішим.
— Мія — це частина мого минулого, — сказав він повільно, — і, незважаючи на все, що сталося між нами, я не можу повністю викреслити її з мого життя. Вона була моїм партнером, і є багато бізнесових питань, які ми ще повинні вирішити. Я обіцяв тобі, що вона більше не буде між нами, і я хочу, щоб ти повірила мені.
Сандра дивилася на нього, відчуваючи, як її сумніви ще більше зростають. Чи дійсно він був чесним з нею? Чи це лише спосіб втримати її поруч, не змінюючи нічого в своєму житті?
— Я розумію, що у вас були справи, — сказала вона, — але чому ти не сказав мені цього раніше? Чому я повинна була дізнатися це випадково?
Артем відвернувся і подивився в вікно, ніби намагаючись знайти слова, щоб пояснити свої дії. Він не хотів показати свою слабкість, не хотів виглядати емоційно вразливим.
— Я не хотів, щоб ти сумнівалася в мені. Я не хотів тебе обтяжувати тим, що ще не закрито, — сказав він, відводячи погляд. — Я справді хотів, щоб ти почувалася безпечно і комфортно зі мною.
Сандра відчула, як її серце стискається. Він так і не сказав головного: що він відчував до неї, чи дійсно він хотів бути з нею, чи він просто намагався все утримати під контролем. І це стало тим моментом, коли вона зрозуміла, що повинна трохи відступити.
— Я не можу зараз залишатися з тобою, не знаючи, що насправді відбувається, — сказала вона, вставши з місця. — Мені потрібно зрозуміти, чи це мої справжні почуття до тебе, чи це просто звичка. Я повинна трохи віддалитися, Артеме.
Артем подивився на неї, і в його погляді відчувалася тривога.
— Сандро... Я не хочу тебе втратити. Я готовий зробити все, щоб довести, що ти важлива для мене. Просто дай мені шанс.
Сандра підійшла до дверей і обернулася на мить, щоб подивитися на нього. Її очі були сповнені суму, але вона знала, що це було необхідно. Вона повинна була почути свої власні почуття, перш ніж вирішити, що робити далі.
— Мені потрібно трохи часу, Артеме, — тихо сказала вона, перш ніж покинути кімнату.
Артем залишився стояти на місці, спостерігаючи за її відходом, і відчував, як його серце починає битися швидше. Він знав, що це не буде легким шляхом, але він був готовий боротися.
#1866 в Жіночий роман
#7372 в Любовні романи
#2924 в Сучасний любовний роман
фіктивний шлюб, владний герой та емоційна героїня, від байдужості до кохання
Відредаговано: 21.04.2025