Розділ 15.1

Артем сидів у своєму кабінеті, пильно вдивляючись у документи перед собою. Він відчував, як важкість думок почала гнітити його. Його свідомість постійно повертається до одного і того ж питання: що він насправді відчуває до Сандри? Його почуття були заплутані, але кожного разу, коли він думав про неї, щось всередині змушувало його відчувати теплоту і бажання бути поруч. Ці емоції були новими, і він не знав, як з ними впоратися. Вони виривали його з розміреного, контрольованого світу, в який він звик.

Якби не Мія…

Мія, його вірна секретарка, яку він так часто використовував для своїх розваг. Вона завжди була на відстані витягнутої руки, і, здавалося, завжди готова підтримати його в будь-якому настрої. Але зараз вона почала займати в його житті місце, яке раніше належало лише йому. І ця ситуація стала набагато складнішою, ніж він міг уявити.

Того ранку, коли він знову відчув сумніви, Мія зайшла до його кабінету, наче зазвичай. Вона принесла чашку кави, а її погляд був занадто наполегливим, як для простої ділової розмови.

— Артем, ти виглядаєш, як людина, яка втрачає контроль, — сказала вона, нахилившись до нього, і її тон був настільки близьким, що він не міг не відчути це.

Артем підняв очі, намагаючись залишити вигляд спокійного й непохитного, хоча йому було не по собі.

— Це просто багато роботи, Мія, — відповів він, намагаючись триматися в межах професійності.

Мія посміхнулася, її усмішка була підступною, але такою знайомою, як і завжди. Вона залишила чашку на столі і сіла на край його столу, нахиляючись до нього, майже торкаючись його плеча.

— Ти ж знаєш, що я тут не лише для того, щоб допомогти з документами. — Її голос став більш тихим і таємничим. — Між нами завжди було більше, і ти це добре знаєш.

Артем відчув, як його серце прискорюється, і він повернув голову вбік, намагаючись не дозволити собі втратити контроль. Він не бажав потрапити в пастку, яку Мія, здавалося, готувала для нього з самого початку. Він не хотів більше бути частиною її гри, хоча йому важко було цього уникнути.

— Мія, це минуле, — він намагався зберегти спокій. — Я не можу дозволити собі зараз бути втягнутим в ці стосунки. У мене є інші плани.

Мія тихо сміялася, але її сміх був нещирим, як і все її ставлення до ситуації.

— Інші плани? Артем, ти не можеш вірити, що це все так просто, — вона відсунулася трохи назад і дивилася на нього зі злісною цікавість. — Ти закохався в Сандру, чи не так?

Від цих слів Артем відчув, як серце на мить завмерло. Він миттєво зібрався, але вже був застиглий у своїх емоціях.

— Це не те, що ти думаєш, — його голос звучав більш холодно, ніж він хотів.

Але Мія не відступала.

— Ти не можеш обдурити мене, Артем. Я бачу, як ти на неї дивишся. Ти втратиш контроль над собою, і ти це добре знаєш. Вона просто використовує тебе, а ти даєш їй все, що хоче.

Артем відчував, як злість починає підніматися всередині нього. Він не любив, коли хтось намагався маніпулювати його емоціями, особливо коли це стосувалося Сандри. Він не був готовий визнати, що між ними було щось більше, але Мія продовжувала точити його, як отруту.

— Ти не розумієш, — він проковтнув гнів. — Моя ситуація з Сандрою не має нічого спільного з тим, що між нами було.

— О, я розумію, — Мія нахилилася ще ближче, її голос був зловісним. — Ти просто боїшся. Боїшся, що не зможеш контролювати свої почуття. Боїшся, що вона тебе не хоче, що вона тобі не вірить, що тебе відштовхне. І ти не знаєш, як із цим впоратися.

Мія повільно встала і підійшла до вікна, її погляд був жорстким і пронизливим.

— Але ти ж завжди любив контролювати все. Ти знаєш, що я можу дати тобі все, що ти хочеш. Ти знаєш це, Артем. Але твоя гордість заважає тобі зробити правильний вибір.

Артем, зібравши всю свою волю в кулак, підвівся зі стільця і наблизився до неї. Він не хотів, щоб вона бачила, як його розхитують її слова.

— Я не хочу, щоб ти маніпулювала мною, Мія, — сказав він твердо. — І я не хочу бути частиною твоїх ігор.

Мія посміхнулася, але її усмішка була сумною.

— Ти вже частина моєї гри, Артем, — сказала вона тихо. — І ти не зможеш вийти з неї так просто.

Вона залишила його, залишаючи за собою тільки відчуття напруги і невизначеності, що гнітили його думки ще довго після того, як вона пішла. Артем залишився сам, стоячи біля вікна, і відчував, як його внутрішня боротьба лише загострюється. Мія сказала те, що він боявся почути. І тепер він був на межі.

Сандра або Мія — обидві опинилися в його житті, але чи був він готовий до того, що ці жінки будуть визначати його вибір?