Розділ 46

Ніколь

Ватними ногами йду від спортивного залу, на тренеровку, хоч думками я зовсім не тут. Я з ним. Побачивши перекошене обличчя я не могла навіть спокійно зосередитись на танці. Та все ж якось зробивши все, як сказала місіс Баждо, ми швидко йшли до залу. 

Руки швидко натягували форму, коли я відчула, що вже не сама. 

-Що сталось?- Ізі збентежено бігає очима по моєму обличчі. 

-Ніл.. йому погано. І мене не пустили до нього,- сльози побігли нарешті, і я дала їм волю, хоч зараз відчути хвилину слабкості, і я її відчула на повну. Коли Ізі охопила мене руками, і ніжно обіймала, поки мої схлипи не затихли. 

-В нас залишилось декілька секунд, ти така не підеш.-вона пішла до своєї сумочки і вийняла звідки косметичку,- як добре, що вона завжди зі мною. Ходи но сюди, зараз ми зробимо все так, як має бути.

Ізі дістала пензлики і через хвилину мої очі були так красиво нафарбовані, що я здивувалась, як вона так вправно це робить. 

-Ти ходила потай ходила на курси? - вигинаю брову в запитанні. 

-Мені завжди це подобалось і з кожним помахом пензля це ставало краще. І ось результат. 

-Мені дуже подобається,- заворожено шепочу, дивлячись на своє відображення. 

-Це ще не все, красуне. -повертає мою голову до себе беручи до рук якусь помаду. -Це заключний елемент. 

Вона ніжно нанесла текстуру на мої пухкі губи, і я задоволено розтягнула їх в посмішці, відчуваючи, що мені вже все до вподоби. 

-Ану дивись тепер,- підставляє дзеркало, і на видиху в мене виривається: 

-Вау..

Мої губи покрив темний бордовий відтінок, і це виглядає дуже гарно. З пучка на голові вибилось кілька прядок волосся, і я стала заправляти їх назад в ідеально заплетений пучок, коли руки Ізі почали зупиняти мене. 

-Ні, не роби цього. З ними ти виглядаєш природньо, а не як ідеальна барбі лялька. - говорить виймаючи назад мої пасма. - Ну все, тепер нам пора. Йди підкорювати свого принца. 

Наш сміх звучав в коридорі, коли ми покидали переодяганю і поспішали до зали. Місіс Баждо стояла та підбадьорливо оголосила знову всі етапи, поки не розпочалась музика. Її голос нагадував бабусину колискову, і іноді мені аж занадто сильно хотілося її обійняти. 

Перші ноти пісні прозвучали в залі, і одна за одною ми стали вибігати. Гомін затих і всі стали спостерігати за тим, що відбувається. Тільки забігши в зал, очі натрапили на Ніла і не могли зрушити з місця, наші очі на мить зустрілись, і його ошелешене обличчя викликало в мене легку посмішку, та ніби відчувши моє божевільне хвилювання, він теж посміхнувся до мене кривою посмішкою, ніби питаючи "Невже переймаєшся?", на що я хотіла крикнути, "Якби ти знав настільки, то не посміхався б так самовдоволено. Переконавшись, що з ним все добре я таки змогла зосередитись на танці. 

Кожна клітина тіла вмикнулась, кожна нотка пісні ніби захопила моє тіло, кожен вигин супроводжувала відповідна мелодія. Це було так дивовижно, що я навіть не звертала увагу на те, що трішки збивалась. Ну й чорт з ним, танцю взагалі не мало бути. 

Час від часу, контакт очі в очі, зводив з розуму. Запалював нестерпно. Я вже горіла від цього танцю, що навіть зовсім не було страшно коли моє тіло підкинули вгору, я навіть встигла йому підмигнути, від чого він посміхався як Чеширський кіт. Всі заворожено спостерігали за нами, як тіла синхронно з'єднуються в одне ціле, а потім всі розбігаються на свої місця. Він дивився на мене так, ніби немає нічого прекраснішого за цей момент. Його очі сканували тіло, що навіть через відстань, це було досить помітно. Музика закінчується, а моє дихання таке важке, що вдихання вже завдає болю, Ніл пече поглядом, розпалюючи мене ще більше. Вклонившись всім, дівчата починають йти і тягнуть мене за собою, та ноги не йдуть в ту сторону. Вириваючи руку від Ізі, я розвертаюсь і як я й думала Ніл все ж так і стоїть мов вкопаний. Незрозумілі погляди дівчат, оточуючі люди, нічого не змінило мого рішення. Йдучи швидким кроком, я йшла до нього. І ще скоріше дійшла коли він як вихор великими кроками йшов на зустріч. 

-Знаєш, я думаю що до закінчення гри, чекати надто довго.- кажу підійшовши впритул перед тим, як зімкнути наші вуста в шаленому поцілунку. 

Ніл не гає часу, і майже одразу поглиблює поцілунок, від чого мої ноги піклуються. Його пах зустрічається з моїм тілом, і я відчуваю настільки він збуджений. Чути чиїсь оплески, і поки все не зайшло аж надто далеко я із дуже великим зусиллям відриваюсь від нього. 

-Ти напевно намалювала ці губи для того, аби я їх звернення стер, чи не так? -лукаво питає. 

-Взагалі то ні, це був мій образ. Але твій варіант мені теж подобається. 

-Ти нереально сексуальна.І через це, зараз мені потрібно буде непомітно щось із цим зробити,- говорить показуючи кивком на свою опуклість. 

-Так, потрібно. Бо часу аби піти задовільнити себе у тебе немає,- лукаво кажу, і його очі спалахують. 

-Я зараз не знаю, як зосередитись на грі, а не на тому, як засунути тебе до найближчого кутка. 

-От тепер я точно думаю, що хоч це ти зможеш зробити після гри, але як тільки покажеш їм, хто тут справді вміє попадати у відповідну дірочку. -шепочу і розумію наскільки це двозначно звучить, і не підчитати цей трішки розпусний підтекст було неможливо. Кусаючи його мочку, стараюсь швидко його покинути, і тільки в слід чую:

-Я все добре почув, і не думай що забуду це. І не скидай цю форму.  

Повертаючи голову, бачу його обличчя з широко розкритими очима і припухшими губами, поверневим диханням і вирішую, що все ж потрібно скоріше йти вже до дівчат. Аби форма була на мені вирішую відразу йти до трибуни, коли бачу Ізі, яка стоїть і здивовано дивиться на гравців. 

-Що він тут робить?- звучить сухе питання. 

-Хто? 

Вона повертає моє обличчя в сторону хлопців і я бачу Ніла, який все ще дивиться на нас, а потім переводжу погляд далі і бачу Кріса у тій же формі, що й інші гравці. 

-Я його запросила.. Та я поняття не маю, чому він зараз в формі і готовності грати.