Розділ 17

Ніколь

Я не вірила, що сама про це попросила. Хоча я завжди говорила все прямо, але не аж так. Та Ніла не потрібно було просити два рази. Як тільки слова злетіти з моїх вуст, він швидко подолав вираз шоку з обличчя, і притягнув мене максимально близько до себе. Моє дихання змішалось з його. Поклавши долоню на його груди, я відчула як шалено б'ється його серце, в унісон з моїм. Опустивши голову на рівень моїх очей, він  зазирнув на секунду ніби шукаючи підтвердження, і коли побачив там моє нестримне бажання, не гаючи більше часу, він притиснув свої м'які, прохолодні уста до моїх. Його руки сильно стисли мою талію, коли мої несвідомо почали путатися в його м'якому, шовковому волоссі, смикаючи за волоски, вимагаючи, щоб він не так, до біса повільно цілував мене. Його губи ніби питали дозволу, ледь торкаючись моїх і це зводило мене з розуму.Я почала інтенсивніше відповідати йому, ніби беззвучно кажучи, що даю йому дозвіл зараз зовсім не стримуватись. Він відірвався на трішки і провів язиком по моїх губах і це мені шалено подобалося. 

-Моя маленька, ти сьогодні дуже нетерпляча. 

-Ти мав зробити це раніше.-задихано промовила. 

-Та невже? -піддражнював він.

-Досить.- промовила я, тягнучи його до себе, цілуючи і перетягуючи ініціативу на себе. 

Хоча це був мій перший поцілунок, я ні разу не почувалась незручно, навпаки не задумуючись робила все, що хотіла. Ніл ніби зрозумівши, почав швидше і сильніше цілувати, розпалюючи мене все більше і більше. З горла вирвався придушений стогін, від якого Ніл здригнувся. Потягнувши мене за волосся, він нагнув мою шию назад, легенько прикусив мені нижню губу, і від цього по мені ніби пробігся струм. 

-Чи можна мені продовжити? -задихано спитав він, а я трішки не зрозуміла запитання. 

-Що ти має на увазі? -прошепотіла, коли він легенько провів кінчиком свого носа, до мого вуха, лишаючи вологі поцілунки, а тоді прошепотів хриплим голосом від якого по мені пробіг табун мурашок. 

-Мені можна продовжити...з язиком? -навіть від цього запитання мені не було незручно. Тому я просто кивнула, знову тягнулись до нього. 

Ніл потягнув мою нижню губу, від чого я трохи більше розімкнула губи. .Мені починало це так подобатись, наш поцілунок став дуже інтенсивним, і я просто піддавалася інстинктах, стогнучи, та тягнучи за волосся його все сильніше,і незчулася коли його язик повільно проник до мого рота, і солодко ковзав по моєму. При кожному дотику його рота, я привідчиняла губи, і я божеволіла, коли його язик спочатку дражнив мій, а потім вмить відступав. Перші відчуття були неймовірні.. він знову провів язиком до моїх губам і знову поглибив поцілунок, пробуючи мене на смак. Ноги підкосилися від цих відчуттів.. Чорт! Як добре що він міцно тримав мене, а то я б уже давно гепнулась на землю.Всі ці дії пробудили дивні і невідомі мені відчуття, які починали пульсувати в низу живота і.. нижче. Я дозволила провести руками по його плечах, і незчулась коли вони знайшли поділ його футболки. Руки самі, з швидкістю нестримного вітру залізли в середину і торкнулись його гарячої шкіри. Нігтем я провела по кожному вигину його пресу, і він гучно застогнав мені у рот, відірвавшись. 

-Не роби цього...-благав.Та я далі продовжувала зводити його з розуму. 

Цей сніг, досі падав навколо нас, коли я штовхнула його на застелену, теплу гойдалку. Він сівши потягнув мене за собою, і я зручно вмостилась у нього на колінах. Мої руки з живота перемістились на його спину, знову запустивши їх під футболку. Його вуста знову зустрілись з моїми, язики з'єдналися в єдиному вогняному танку, а я безвтомно відповідала йому. Наші серця мало не вистрибували з грудей, коли ми не могли насититися один одним. Знову потягнувши за волосся, я дала йому кращий доступ до губ. Я не розуміла, що відчувала в той момент, але  хотіла всього чого він може дати мені. Всівшись на його колінах відчула опуклість, яка впиралась в мене, і випадково потерлась об неї. Від цього Ніл видав низький, горловий звук, і моє тіло миттєво відреагувало на це повільною пульсацією між ніг.

-Цього теж не роби.. будь ласка.

-Чого не робити? ,- дражнилась я, ще раз потершись, і провівши сильніше долонею по його рельєфному тілу, вже всією рукою.- Цього? 

-Нік..не починай того, чого не зможеш закінчити.. -простогнав він. 

Я знала, що заводжу його ще сильніше, але просто не хотіла зупинятись. Хоча знала, що далі йти зовсім не готова. Я й так сьогодні дуже багато чого зробила, шокуючись собі. Тому трішки відсторонилась, ледь торкаючись його губ, подарувала легенький чмок. Ніл обійняв мене, і я сіла збоку притулившись до нього і покинувши його, до біса зручні коліна.

-Я казав, що ти сьогодні просто дивовижна? -прохрипів він.

-Це ти так підлещуєшся? 

-Ні, це я просто не можу натішитися сьогодні тобою. Ти тут, біля мене, але я вже сумую за тобою. Інколи здається, отак окутав би тебе біля себе, і тримав би, щоб ти завжди була біля мене. Ці дні без тебе були такі тяжкі..- я завжди дивувалась тому, що він так легко може говорити про свої почуття, в той час коли мені це було важко 

-Мені теж.. 

-Та я хочу відповіді на моє минуле запитання.- сказав він, посміхаючись, все ще продовжуючи легенько цілувати мої щоки, помалу опустившись до шиї. 

-На яке? Щось ти дивний,- сказала я штурхнувши його вбік. 

-На те, яке ти не хотіла відповідати, і безцеремонно набрехала мені.- сказав і легенько прикусив шию, від чого я ледь-ледь стримала черговий стогін. 

-Ніколи не стиримуйся біля мене, мені подобається коли ти справжня.

-Добре,- сором'язливо відповіла,- та кажи вже, те що хочеш запитати мені вже самій цікаво. 

Він відсунувся і на його обличчі сяяла диявольська посмішка. 

-Ну що ж Нік, чому ти уникала мене ці дні? 

О чорт, тільки бляха не це. 

-Я вже ж казала..

-Бла бла бла. Правду Нік і тільки її.

Ну що ж мені казати.. Ну гаразд, хоче правди? Буде йому правда. Нагнувши свої губи до його вуха, я обійняла його,аби не дивитися у ті дикі очі.