Аліна взяла ключі до сейфу. Пляшка №3 стояла на поличці, злегка вкрита пилом — наче її торкались, але не відкривали. Вона подала вино Лізі, яка винесла його до столу сивого гостя.
Через пів години Ліза повернулась:
— Ти не повіриш… Його немає. Пляшка порожня, стіл чистий, навіть серветку забрав.
Аліна мовчки підійшла до столу. Ніяких слідів. Камери відеоспостереження в тому кутку чомусь не працювали.
— Це вже не випадковість, — сказала вона. — Я маю підозру.
Наступного дня вони перевірили журнал бронювань: усі зниклі — під вигаданими іменами. Але одна спільна риса — усі замовляли вино №3.