Розділ 9: Дихай нормально

Наступного ранку Фрірен розпочала тренування з медитації. Вона посадила мене на холодну дерев’яну підлогу, а сонце ніжно пробивалося крізь гілки, освітлюючи туман ранку.

— Правильне дихання підсилює тіло: швидкість, силу, витривалість, регенерацію та гостроту відчуттів, — промовила Фрірен, її голос був спокійний, як вода в озері. — Вдихай через ніс, заповнюй легені повітрям, відчуй, як енергія розтікається тілом.

Я вдихнула. Спершу легка заклопотаність, потім тепло розтіклося по всьому тілу, і я зрозуміла, навіщо Фрірен тримала палицю — легкий удар по животу навчав контролювати вдих і підтримувати фокус.

— Чудово. Тепер перейдемо до стилів. Усі дев’ять стійок — повторюй за мною, відчувай їх, — сказала вона.

Перша стійка: “Крижаний Різець Тиші”. Ноги на ширині плечей, права нога трохи попереду й повернута під 45°. Корпус злегка нахилений уперед, плечі розслаблені. Меч біля правого стегна.

Відчуття: наче хижак завмер перед ривком. Тиша тіла перед точковим ударом. Я повторила рух. М’язи напружилися, але в серці відчувалася концентрація, і з першого разу рух вдався точніше, ніж очікувала.

Друга стійка: “Снігопад Срібних Лез”. Стопи паралельні, ноги зігнуті. Меч двома руками над плечем, лікті підняті, центр ваги занижений.

Відчуття: тіло готове сипати ударами, як падаючі сніжинки. Я відчула ритм, удари текли один за одним, серце калатало, а руки виконували комбо без зайвих роздумів.

Третя стійка: “Морозний Подих Буревію”. Ноги широко, ліва попереду, корпус відкритий, меч витягнуто вбік, інша рука балансує.

Відчуття: завірюха поглинає простір навколо. Я відчула силу охопити простір, контролювати кожен рух у повітрі, якби ворогів було ціла армія.

Четверта стійка: “Дзеркало Льодяної Поверхні”. Ноги майже зведені, п’яти трохи підняті, меч перед грудьми, спина пряма.

Відчуття: нерухомість, як замерзле озеро. Контроль і холодний розум. Я відчула, що навіть якщо атака прийде несподівано, я готова відповісти точним контрударом.

П’ята стійка: “Крижані Пелюстки Завії”. Динамічне положення ніг, меч у двох руках, хват легкий, рух плавний.

Відчуття: легкість і витонченість. Кожен рух, кожен крок — немов сніжинка, що кружляє у вітрі. Я навчалася відчувати тіло як продовження меча.

Шоста стійка: “Колиска Полярної Стужі”. Одна нога глибоко позаду, центр ваги низький, меч спрямований вниз.

Відчуття: осердя холоду. Я відчувала поле навколо, спостерігала, як уповільнюються дії ворога, навіть якщо його ще не було поруч.

Сьома стійка: “Спалах Замерзлої Блискавки”. Тіло зібране, ноги глибоко зігнуті, меч біля стегна.

Відчуття: блискавка перед ударом. Кожен м’яз напружений, готовий миттєво вибухнути. Я відчула ривок по всьому тілу, а адреналін вибухнув у венах.

Восьма стійка: “Крижаний Дракон Полюсу”. Ноги широко, корпус піднятий, меч над головою.

Відчуття: велич і могутність. Я відчула потужність зверху, немов сама стала льодовим драконом, готовим обрушити удар згори.

Дев’ята стійка: “Абсолютна Відлига Порожнечі”. Тіло розслаблене, руки м’яко опускають меч, ноги природно стоять.

Відчуття: тиша перед неминучим кінцем. Холодний спокій і абсолютна концентрація. Жодного страху, лише чистий намір.

Фрірен спостерігала мовчки. Потім кивнула:

— Добре, тепер спробуй увібрати всі стійки в один потік рухів. Почни з першої і переходь далі.

Я вдихнула глибше. Кожна стійка стала частиною мене: біль і напруження, контроль і легкість, швидкість і спокій. Кожен рух тіла підкорявся ритму, а меч літав як продовження моєї волі. Я відчула себе сильнішою, ніж будь-коли раніше.