1.4 Нескорений

Легенький зелений вогник витав поряд з пошматованою рукою Нормана. Приємне тепло від лікувальних чар трішки клонив винищувача на сон. Він приходив до чародійки кожного дня, щоб вона змогла трішки зняти ниючий біль з його кінцівки. Настоянки, які вона йому прописала зовсім не допомагали, дискомфорт не минав навіть при надмірних дозуваннях, які йому забороняла робити Келлі. Через постійний біль Норман навіть не міг нормально заснути, через що переважно прогулювався внутрішнім двориком доки всі мирно відпочивали. Він і досі повірити не міг, що йому вдалося вижити у бою з Передвісником. Демон буквально пошматував його у тому поєдинку. Якби не підмога, він скоріше б всього просто стік кров’ю, яка лила з його грудей та руки, як з відра. Винищувач тоді змирився зі смертю. Яким ж подивом для нього було пізніше прокинутися у невідомому місці в колі живих друзів. Дивне відчуття. Він і досі підозрював, що це просто його передсмертна ілюзія. Вже надто все походило на вигадку.

— Як рука? Щось відчуваєш? — запитала дівчина.

— Тільки легке пощипування біля ліктя. Передпліччя і кисть я досі не відчуваю.

— Ну, ще донедавна ти і плечем не міг поворухнути. Прогрес є. Потрібно тільки не здаватися.

Норман трішки забарився.

— Келлі, скажи чесно, я зможу відновити руку до колишнього стану?

— Тобі пощастило, що ти уникнув повної ампутації кінцівки, Нормане. Те, що я зуміла відновити сухожилля та м’язи, можна назвати тільки чудом. Я не стикалася до цього з наскільки важкими травмами кінцівок, проте я зроблю все, що в моїх силах.

— Не вселяй в мою голову надію, док. Скажи, як є.

— Шанси малі. Можливо ти зможеш робити найпростіші дії, але меч тримати вже навряд вийде.

Чоловік з розумінням хмикнув.

— Дякую за відвертість.

Чародійка допомогла надягнути верхній одяг на перебинтоване тіло винищувача. Все його тіло було у старих та нових шрамах, які навіки закарбувалися на ньому. Келлі допомогла защепити сорочку та посміхнулася. Чоловік схвально кивнув, поправляючи комір. Раптом його руку скував скажений біль від якого він стрішки покосився.

— Все гаразд? — підтримала похиленого винищувача Келлі.

— Жити буду. Поки Відлік не прийде.

***

Кімната Нормана дещо нагадувала медичний кабінет. По всюди лежали виписки з книг Келлі, які вона йому на прохання позичила. На стіні висіла картина будови людського тіла, яку він знайшов у лазареті фортеці. На картині чоловіком були позначені зони в області рук, які він детально вивчав. На столі лежали різні обезболюючі препарати та вітаміни. Вони трішки полегшували життя винищувачу, якому не давали спокою сильні болі.

Норман читав медичний посібник, який взяв кілька днів тому в Келлі. Одна з найновіших та інноваційніших наукових робіт Імперської академії. Рідкісний екземпляр навіть в вищих колах докторів. Як тільки чародійка змогла отримати її? Норман трішки розбирався в медицині. Кожен винищувач повинен знати властивості всіх лікувальних трав та вміти їх використовувати. У час, коли орден ще не занепав, молоднякові завжди викладали алхімію та травознавство, щоб кожен міг в критичний момент врятувати життя собі, чи своєму побратимові. Окрім того були курси з наданням першої медичної допомоги. У винищувача повинна була бути персональна аптечка, яка б могла зупинити кровотечу та затупити біль. Тому кожен у фортеці Білого Грому чудово знав фізіологію людини та її будову. Звісно, вони не могли рівнятися рівнем знань зі студентами Імперської академії, але основи основ знали на відмінно, подекуди краще, ніж на те очікували їхні вчителі.

Норманові подобалася біологія. Кожного вечора він зичив книгу в одного старого алхіміка та вивчав будову людини. Незвичне хобі закінчилося тоді, коли літній винищувач покинув фортецю. Через це хлопець не зміг розвинути в собі талант першокласного медика. Але знання, які він отримав з тієї книги дали йому уявлення про вразливість тіла винищувача. Наскільки б твоє тіло не було сильним, воно постійно зношувалося. Травми та час не шкодували нікого. Тому ще будучи юним, Норман вирішив не використовувати стимулятори, які підсилювали фізичні показники носія. Він знав, що надмірне споживання таких домішок може зруйнувати тіло швидше, ніж старість. Все-таки, книга старця принесла певну користь.

Але зараз Нормана не хвилювала шкідливість алхімічних стимуляторів. Все, що він шукав у книзі Келлі, це інформацію про передпліччя. Йому було потрібно дізнатися, якими способами можна реабілітувати роздроблену кінцівку. В першу чергу, він повинен був дізнатися, як повернути чутливість до паралізованої нижньої частини руки. Можливо, у закутках наукової столиці імперії знайшли спосіб, як лікувати важкі травми кінцівок.

Незважаючи на розвинену магію, вона не могла до кінця замінити традиційну медицину. Лікувальні закляття були дуже складними та енергозатратними, а хороших чародіїв можна було перерахувати на пальцях однієї руки. Мало тільки відновити структуру руки, потрібно, немов ювелір з’єднати кожен нерв у правильній конфігурації, щоб рука знову змогла повернутися до роботи. Таке не було під силу навіть найкращим з найкращих. Поки що. Можливо, він все ж знайде спосіб вилікувати свою руку. Принаймні, він сподівався на це.

Мужчина був заглиблений у читанні, коли у двері пролунав стук. Норман неохоче відірвався від книги та дозволив увійти. Він закрив книгу на потрібній сторінці, залишивши там закладку.